Гураль Віталій Олегович
| Віталій Олегович Гураль | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 2 січня 1994 (31 рік)  Шидлівці, Чемеровецький район, Хмельницька область, Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національний університет біоресурсів і природокористування України | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | з 2016 року | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | російсько-українська війна | |
| Командування | ||
.svg){kind=small}
| ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віталій Олегович Гураль (нар. 2 січня 1994, с. Шидлівці, Хмельницька область) — Підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
В період з 2009 по 2013 року навчався в Коледжі Подільського Державного Аграрно-Технічного Університету за спеціальністю: «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі», професійна кваліфікація: «Технік – електрик», навчання завершив з відзнакою.
В період з 2013 по 2016 року навчався в Національному Університеті Біоресурсів і Природокористування України за спеціальністю: «Енергетика сіль господарського виробництва, професійна кваліфікація: «Інженер – дослідник із енергетики сільськогосподарського виробництва».
В період з 2013 по 2015 року навчався на Кафедрі військової підготовки при Національному Університеті Біоресурсів і Природокористування України, пройшов повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу за військовою спеціальністю «Експлуатація та ремонт електро і спец обладнання та автоматики бронетанкової техніки», згідно наказу Міністра Оборони України №841 від 23 жовтня 2015 року присвоєно первинне військове звання «Молодший лейтенант».
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року капітан Віталій Гураль особисто керував бойовими діями з метою недопущення просування сил противника в Чернігівській області, неодноразово планував та організовував здійснення вогневого ураження ворожих ударних груп Російської Федерації[1].
- Відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України (2016) - «Учасник АТО»;
- Медаллю Керівника Військово – Цивільної Адміністрації міста Авдіївка Донецької області (2016) – «За оборону Авдіївки»;
- Нагрудним знаком Міністра Оборони України (2018) – «За зразкову службу»;
- Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального Штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (2018) – «За досягнення у військовій службі ІІ ступеня»; [2]
- Почесним нагрудним знаком від Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (2019) – «За службу»;
- Почесним нагрудним знаком Начальника Генерального Штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (2019) – «За досягнення у військовій службі І ступеня»; [3]
- Нагрудним знаком Міністра Оборони України (2019) – «Знак пошани»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України (2020) – «За досягнення у військовій службі І ступеня»;
- Почесним нагрудним знаком від Командувача військ оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України (2020) – «За сумлінну службу»;
- Відзнакою Командувача Об’єднаних Сил Збройних Сил України (2021) – «Козацький Хрест І ступеня»;
- медаллю «За військову службу Україні» (2021) - за особисту мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України;
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].
- Відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України (2023) - «Вогнепальна зброя».
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України (2024) – «Хрест хоробрих»;
- ↑ Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
- ↑ Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі». Вікіпедія (укр.). 25 січня 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі». Вікіпедія (укр.). 25 січня 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Указ Президента України від 26 березня 2022 року № 179/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
 |
|---|
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |