Гундерік
| Гундерік | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 379 земля біля Одера |
| Помер | 428 Севілья |
| Країна | Вандали |
| Національність | вандал |
| Діяльність | король |
| Титул | король |
| Посада | король[1] |
| Термін | 406—428 роки |
| Попередник | Годигісел |
| Наступник | Гейзеріх |
| Конфесія | аріанство |
| Рід | Асдінґи |
| Батько | Годигісел |
| Мати | Florad |
| Брати, сестри | Гейзеріх |
| Діти | 2 сини |
Гундерік (Guntharîx 379 —428) — король вандалів у 406—418 роках й 1-й король Королівства вандалів і аланів у 426—428 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син короля Годигісела. Після загибелі останнього у битві з ріпуарськими франками неподалік від Неккара, став новим королем вандалів-асдинґів. У ніч з 31 грудня 406 року на 1 січня 407 року в союзі з Фрідубальдом, королем вандалів-силінгів, Респендіалом і Гоаром, королями аланів, Ґундагаром, королем бургундів, Гермеріхом, королем квадів-свевів, вандали-силінги перетнули Рейн.
Війська Гундеріка грабували північногалльські землі на шляху на захід і південь, зокрема сплюндрували Могунтіак, рухаючись через Аквітанію досягали Нарбоннської Галлії. Восени 409 року, скориставшись протистоянням Константа II з магістром армії Геронтієм, разом з аланами та вандали-силінгами перетинають Піренеї й займають східну частину провінції Галлеція, де стають федератом імперії. Незабаром Гундерік стає доволі самостійним, заснувавши власне королівство. Але воно зазнало нападу свевів (володіли Західною Галлецією), й у 414 році Гундерік відступив до Карфагенської Іспанії.
У 416—417 роках вестготів на чолі із Валлією проти вандалів-силінгів не надав останнім якоїсь допомоги. За це Валлія не став знищувати вандалів Гундеріка, уклавши з останнім мирний договір та передавши тому частину земель силінгів. Вандали-силінги, що вижили, приєдналися до вандалів-асдингів.
У 418 році уклав союз з аланами. Скориставшись справами Теодоріха I, короля вестготів, в Галлії, Гундерік зумів зайняти Бетіку та зміцнившись в Карфагенській Іспанії. Того ж року виступив проти свевів, завдавши їм поразки, змусивши відступити у гірську частину Галлеції. Водночас захопив Новий Карфаген (сучасну Картахену). Втім у 419 році римське військо на чолі із Астерієм прийшло на допомогу свевам, й Гундерік з військом відступив до Бетіки та півдня Карфагенської Іспанії.
У 422 році проти вандалів виступили вестготи в союзі з римлянами. Коли перемога була вже близька, готи вдарили своїм союзникам в тил, і римляни зазнали тяжкої поразки. Після цього державу Гундеріка тривалий час не турбували внаслідок війни вестготів з римлянами. У 425 році флот Гундеріка пограбував Балеарські острови та узбережжя Мавретанії.
У 426 році після знищення королівства аланів в Лузітанії останні доєдналися до держави Гундеріка, який прийняв титул короля вандалів і аланів. У 427 році почалася війна з вестготами. У 428 році під час боїв в Севільї Гундеріка було вбито. Владу успадкував його зведений брат Гейзеріх, яких вбив малолітніх синів Гундеріка.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ludwig Schmidt, I suebi, gli alani, e i vandali in Spagna. La dominazione vandalica in Africa 429—533 in Storia del mondo medievale, vol. I, 1999, pp. 301—319
- Helmut Castritius: Die Vandalen. Etappen einer Spurensuche. Kohlhammer, Stuttgart u.a. 2007, ISBN 3-17-018870-4, S. 49ff.
- Heather, Peter (2009): Empires and Barbarians: Migration, Development and the Birth of Europe, London, Macmillan, ISBN 978-0-330-49255-3.
- Jacobsen, Torsten Cumberland: A History of the Vandals. Westholme Publishing, Pennsylvania, 2012. ISBN 978-1-59416-159-9
- ↑ французька Вікіпедія — 2001.