Гузик Валерій Пантелеймонович
| Гузик Валерій Пантелеймонович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 19 липня 1939 Суми, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 5 березня 2015 (75 років) Київ, Україна | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | кінорежисер | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| | ||||
Гузик Валерій Пантелеймонович — український кінорежисер-документаліст.
Народився 19 липня 1939 р. у м. Суми. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1972).
Працював на студії «Укртелефільм» до 2000 року.
З 2008 року викладав акторську майстерність в Інституті екранних мистецтв.
Створив стрічки:
- «Дорогі мої земляки...» (1985, авт. сценар. Ірина Халіф),
- «Соло на флейті» (1986),
- «Розкажи про мене...» (про Григорія Косинку) (1989, авт. сценар. Г. Штонь),
- «Срібний вік. Повернення із забуття» (1991, авт. сценар. В. Колодяжний),
- «Мир вам, бо терпіли» (1992),
- «Два крила Левка Мацієвича» (1993, авт. сценар. В. Колодяжний),
- «Перший серед рівних» (Марко Кропивницький) (1995, авт. сценар. і режисер),
- «Бойки» (1995, авт. сценар. Тамара Бойко),
- «Брати» (Григорій і Григір Тютюнники) (1996, авт. сценар. Г. Штонь) та ін.
Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Пішов із життя 5 березня 2015 року в Києві[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна спілка кінематографістів України: Пішов із життя кінорежисер Валерій Гузик. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 5 січня 2016.