Дзвінкий губно-зубний апроксимант

Дзвінкий губно-зубний апроксимант
ʋ
Номер МФА	150
Кодування
HTML (десяткове)	ʋ
Юнікод (hex)	U+028B
X-SAMPA	P or v\
Кіршенбаум	r<lbd>
Брайль[en]
Зображення
Звучання
	noicon джерело · допомога

Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

Назва[ред. | ред. код]

Губно-зубний апроксимант
Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
Дзвінкий губно-зубний апроксимант
Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості «губно-зубного апроксиманта»:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
вірменська (східна^[1])	ոսկի	[ʋɔski]	золото
гавайська	wikiwiki	[ʋikiʋiki]	швидко	Інша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика
гінді	वरुण	[ʋəruɳ]	Варуна	Див. фонетика гінді
гуарані	avañe'ẽ	[ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ]	гуарані	Опозиція /w/ і /ɰ/
данська^[2]	véd'	[ʋe̝ːˀð̠˕ˠ]	знає	Див. данська фонетика
маратхі	वजन	[ʋə(d)zən]	вага	Див. фонетика маратхі
німецька	was	[ʋas]	що?	Див. німецька фонетика
норвезька^[3]^[4]	venn	[ʋɛ̝nː]	друг	Інша реалізація — [v]^[4]^[5]. Див. норвезька фонетика
пенджабська	ਵਾਲ	[ʋäːl]	волосся
сербська	цврчак	[t͡sʋř̩ːt͡ʃak]	цвіркун	Інша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика
словенська^[6]	veter	[ˈʋéːtər]	вітер	Інший запис — [v]^[7]^[8]. Див. словенська фонетика
українська	вітер	[ˈʋi.t̪ɛ̝r]	—	Див. українська фонетика
фінська	vauva	[ˈʋɑuʋːɑ]	дитина	Див. фінська фонетика
шведська	vän	[ʋɛn]	друг	Див. шведська фонетика

Джерела[ред. | ред. код]

Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999), Urban Voices, Arnold
Greenberg, Mark L. (2006), A Short Reference Grammar of Standard Slovene, Kansas: University of Kansas, архів оригіналу за 11 березня 2021, процитовано 21 травня 2016
Kristoffersen, Gjert (2000), The Phonology of Norwegian, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-823765-5
Mesthrie, Rajend (2004), Indian South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 953—963, ISBN 3-11-017532-0
Priestley, T.M.S. (2002), Slovene, у Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. (ред.), The Slavonic Languages, London: Routledge, с. 388—451, ISBN 0-415-28078-8
Saborit Vilar, Josep (2009), Millorem la pronúncia, Acadèmia Valenciana de la Llengua
Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999), Slovene, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 135—139, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
Vanvik, Arne (1979), Norsk fonetikk, Oslo: Universitetet i Oslo, ISBN 82-990584-0-6

Портал «Мовознавство»

[1] Dum-Tragut (2009:20)

[2] Basbøll (2005:62)

[3] Kristoffersen (2000:22 and 25)

[van41-4] а ^б Vanvik (1979:41)

[5] Kristoffersen (2000:74)

[6] Šuštaršič, Komar & Petek (1999:136)

[7] Priestley (2002:394)

[8] Greenberg (2006:18)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]