Грушевський Лев Григорович
| Лев Григорович Грушевський | |
|---|---|
| Народився | 16 травня 1894 Мордва, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | невідомо |
| Країна |  СРСР Російська імперія |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Алчевськ |
| Діяльність | юрист |
| Alma mater | Златопільська чоловіча гімназія, Київський Імператорський Університет Святого Володимира |
| Батько | Григорій Миколайович Грушевський |
| Мати | Ольга Володимирівна Ранцова |
| У шлюбі з | Лідія Вікторівна Радзімовська, Тетяна Тимофіївна |
Лев Григо́рович Груше́вський (нар.16 травня 1894, Мордва, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — пом.?), юрист, рідний брат Сергія та Василя і далекий родич Михайла Грушевського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько — Григорій Миколайович Грушевський, священник на Черкащині. 1921 року перейшов в юрисдикцію Української автокефальної православної церкви. Після арешту 1937 року Г. Грушевський відбував покарання у сибірських таборах, де й був репресований.
Мати — Ольга Володимирівна (у дівоцтві Ранцова) (нар.14 квітня 1867 — 1945, Німеччина), донька Петербурзького губернського титулярного радника. Закінчила в Петербурзі гімназію княгині Оболенської з золотою медаллю та Петербурзькі вищі педагогічні курси.
Закінчив Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1913 року, атестат № 608[1]), потім юридичний факультет Університету Святого Володимира з дипломом I ступеня. Відразу ж потрапив кандидатом на судову посаду при Київському окружному суді, де працював до 1920 року.
Після переїзду в Алчевськ працював у юридичній консультації, був під постійним наглядом НКВС. 17 листопада 1937 року звинувачений в тому, що є «рідним братом заарештованого Грушевського Сергія — члена проводу української контрреволюційної повстанської організації, яка готувала на Україні й Кубані збройне повстання проти СРСР, і до дня арешту підтримував з ним тісний зв'язок»[2], а 22 листопада цього ж року засуджений до 10 років позбавлення волі. Відбував термін покарання у Дубровинському табірному пункті Санкінського відділення «СевУралЛагу» НКВС СРСР, що у Туринському районі Свердловської області, Російська Федерація[3].
16 січня 1963 року за клопотанням дружини Тетяни Тимофіївни президія Луганського обласного суду винесла ухвалу: Постанову «трійки» УНКВС по Донецькій області від 23 листопада 1937 року стосовно Л. Г. Грушевського скасувати, а справу провадженням припинити за недоведеністю висунутого обвинувачення.
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина — Лідія Вікторівна Радзімовська — донька священика.
- Дружина — Тетяна Тимофіївна (нар.1912).
- Донька — Ірина (нар.1933).
- Донька — Лариса (нар.1937).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1913 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.57 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Архів Управління Служби безпеки України в Луганській області, спр. 7889-р. C.11 зв.
- ↑ Архів Управління Служби безпеки України в Луганській області, спр. 7889-р. C.15 — 16 зв.
Джерела[ред. | ред. код]
- В. Ф. Семистяга МАЛОВІДОМА СТОРІНКА З РОДОВОДУ ГРУШЕВСЬКИХ Лев Григорович Грушевський.// Реабілітовані історією. В 27 томах. Кн.3 Луганськ 2008. С.34 — 36 [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |