Громадянство за інвестиції

Громадянство за інвестиції
Країна  Канада,  Антигуа і Барбуда,  Сент-Кіттс і Невіс,  Домініка,  Сент-Люсія,  Гренада,  Австрія,  Чорногорія,  Туреччина,  Йорданія,  Вануату,  Камбоджа і  Болгарія
Час/дата початку 1984

Громадянство за інвестиції , також «Золотий паспорт» — це програма отриання громадянства/підданства певної держави, шляхом інвестування в її економіку, що діє в низці країн світу, зокрема на Кіпрі, в Болгарії та Туреччині. Вперше таку програму було впроваджено в Сент-Кітс і Невісі 1984 року. Також існує практика видачі посвідки на проживання за інвестиції[1]

Умови отримання[ред. | ред. код]

Умови отримання «Золотого паспорту» різняться між країнами. Отримання такого громадянства/підданства може потребувати:

  1. Інвестування в нерухомість — Кіпр, Туреччина,[1][2]
  2. Поповнення цільових фондів — Вануату, Мальта, Чорногорія,[1]
  3. Купівля боргових інструментів, що емітуються державою — Йорданія,[1]
  4. Інвестування у бізнес — Сент-Люсія.[1]

Країни, де діє видача громадянства за інвестиції[ред. | ред. код]

«Золотий паспорт» — це спосіб залучення додаткових коштів в економіку країни. До країн, що мають таку програму відносяться як розвинені країни та країни, що розвиваються, так і країни третього світу. Проте, варто зазначити, що найбільшу частку серед них складають — мікродержави. Країнами, що видають громадянство за інвестиції є:

  1. Антигуа і Барбуда
  2. Сент-Кітс і Невіс
  3. Домініка
  4. Сент-Люсія
  5. Гренада
  6. Мальта
  7. Австрія
  8. Чорногорія
  9. Туреччина
  10. Йорданія
  11. Камбоджа
  12. Вануату[1]
  13. Болгарія

Зловживання[ред. | ред. код]

Значна кількість фінансових та політичних інституцій розглядають громадянство за інвестиції потенційним інструментом відмивання грошей. Зокрема, FinCEN в 2014 році оприлюднила звіт, в якому подала інформацію про видачу урядом Сеінт-Кітс і Невіс паспортів іноземним особам, що зловживали програмою «Громадянство за інвестиції»[3], а Європейський парламент рекомендує країнам членам ЄС відмовитися від таких програм як крок у боротьбі проти відмивання грошей[4].

У квітні 2023 року Болгарія анулювала болгарське громадянство для 18 осіб: 4 з Єгипту, 4 з Росії, 4 з Казахстану, 3 з Китаю, 2 з Пакистану і 1 з Йорданії[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Які країни надають громадянство або посвідку на проживання за інвестиції - Слово і Діло.
  2. ↑ ЩО ТАКЕ ЗОЛОТІ ПАСПОРТИ І ЧИ ПОТРІБНІ ВОНИ УКРАЇНІ.
  3. ↑ Зловживання програмою паспорт за Інвестиції, спонсованою урядом Сеінт-Кітс і Невіс. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 6 лютого 2023.
  4. ↑ Європарламент хоче покінчити з практикою "золотих паспортів". Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 6 лютого 2023.
  5. ↑ Болгарія анулювала 17 "золотих паспортів", частину з них видали росіянам. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Громадянство_за_інвестиції&oldid=39424508