Гребля Дерінер
| Гребля Дерінер | |
|---|---|
 | |
| 41°10′11″ пн. ш. 41°52′12″ сх. д. / 41.169950000028° пн. ш. 41.87027000002777299° сх. д.Координати: 41°10′11″ пн. ш. 41°52′12″ сх. д. / 41.169950000028° пн. ш. 41.87027000002777299° сх. д. | |
| Країна | Туреччина |
| Адмінодиниця | Артвін[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Чорох |
| Каскад | Чорохський |
| Початок будівництва | 1998 |
| В експлуатації з | 24 лютого 2012[2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | лютий 2013 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 670 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2118 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблева |
| Розрахований напір | ??? м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | ??? м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4 х 167,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна аркова з подвійною кривизною |
| Висота греблі | 249 м |
| Довжина греблі | 720 м |
| Шлюз | ??? |
| ЛЕП | ??? |
| Власник | Державний департамент гідравлічних робіт (Туреччина) |
  Гребля Дерінер | |
| Мапа | |
 | |
 Гребля Дерінер у Вікісховищі | |
ГЕС Дерінер (тур. Deriner Barajı) - бетонна аркова гребля з подвійною кривизною на річці Чорох (знаходиться в каскаді між ГЕС Артвін та ГЕС Borçka) в 5 км на схід від міста Артвін (провінція Артвін, Туреччина). Основна мета греблі ГЕС виробництво електроенергії і боротьба з повенями. Будівництво греблі розпочалося у 1998 році, водосховище почали заповнювати у лютому 2012 року, спорудження ГЕС було завершено до лютого 2013 року[3] ГЕС має потужність 670 МВт і є найвищою греблею Туреччини[4][5] Замовником будівництва є Державний департамент гідравлічних робіт (Туреччина) і побудований консорціумом турецьких, російських і швейцарських компаній. У розробці проекту брали участь спеціалісти британської компанії українського походження Duglas Alliance[6].
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво греблі Дерінер розпочато у січні 1998 року, до кінця 2005 року річка Чорох була відведена від будівельного майданчика і розпочато підготовка фундаменту. Річку було перенаправлено за допомогою 937 м підковоподібного тунелю діаметром 11,7 м на правому березі. Прийшлося виконати великий обсяг виїмки ґрунту, за для будівництва фундаменту на гранодіоритах. За для забезпечення кріплення, було змонтовано понад 2000 анкерів. Наприкінці 2005 року було розпочато заливку бетону у фундамент греблі , але через брак фінансування, це було відкладено з вересня 2006 року на вересень 2007 року. У січні 2008 року гребля досягла висоти 66 м[5] На середину 2010 року, було укладено 2300000 м³ від необхідних 3400000 м³ бетону - 93% проекту було завершено, також було завершено водозлив всередині тіла греблі[7] 24 лютого 2012 року гребля була завершена і розпочато наповнення водосховища.[8] ГЕС була введена в експлуатацію у лютому 2013 року[3]
Технічна характеристика[ред. | ред. код]
Гребля[ред. | ред. код]
Гребля Дерінер має 249 м заввишки та 720 м завдовжки бетонна аркова гребля з подвійною кривизною. Базова ширина - 60 м і ширина гребеня на верхній консолі - 1 м. Загалом укладено у тіло греблі 3,400,000 м³ бетону. Водоскид складається з 8 шлюзів розміром 2,8 м х 5,6 м, що мають максимальну водоскидну спроможність 7000 м³/сек. Аварійний водоскид це два тунелі, на протилежних краях греблі. Правий тунель має 459 м завдовжки, лівий - 472 м. Разом обидва тунелі спроможні скидати 2,250 m³/s. Водосховище має сточище - 18,389 км³, об'єм - 1,970,000,000 м³ та корисний об'єм - 960,000,000 м³[5][9]
ГЕС[ред. | ред. код]
Машзал знаходиться під землею на правому березі і має 20 м завширшки, 126 м завдовжки та 45 м заввишки, там розташовані вертикальні радіально-осьові турбіни, які мають сумарну потужність 670 МВт з річним виробленням 2118 ГВт год. Вода подається на турбіни водогоном діаметром 9 м. Відпрацьована вода скидається 74 м підковоподібним тунелем[5][9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160129233144/http://www.aktifhaber.com/24-yilda-biten-deriner-baraji,-su-tutmaya-basladi-564013h.htm
- ↑ а б Starting of test operations at 670 MW Deriner dam (Turkey). Enerdata. 12 грудня 2012. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 29 січня 2013.
- ↑ Deriner Dam: A Monumental Hydroelectric Power Project in Turkey. Columbia University - Civil Engineering and Engineering Mechanics. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
- ↑ а б в г Designs aspects of Deriner dam. International Water Power and Dam Construction Magazine. 8 липня 2008. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2014.
- ↑ Auge, Louis (18 березня 2020). First among the best – a #Ukraine company is building a hydroelectric station in #EquatorialGuinea. EUReporter. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Current Status of Project. Turkey State Hydraulic Works. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2010.
- ↑ Completed after 24 years, the Deriner Dam begins to store water (Turkish) . Aktif Haber. 24 лютого 2012. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 24 лютого 2012.
- ↑ а б Deriner Dam - Characteristics (Turkish) . The General Directorate of State Hydraulic Works. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2014.