Грани.ру

Грани.ру
Логотип
Логотип
Посилання grani.ru
Тип інтернет-газета
Реєстрація Эл № 77-8381 від 31 жовтня 2003
Мови російська
Започатковано 14 грудня 2000
Стан працює
Ключові особи Володимир Корсунський

Грани.ру — незалежний щоденний російський інтернетний часопис. Заснований у 2000 році. Позиціонує себе як ліберальне та критичне до російського уряду політичне видання.

Назва газети повторює назву відомого журналу російської еміграції «Грані», який видавався Народно-Трудовим Союзом російських солідаристів (НТС) у Німеччині з 1946 року.

Публікує переважно обзори та аналіз російських та світових політичних подій.

У 2000—2005 газету фінансував Борис Березовський, з 2005 року Леонід Невзлін[1]

Постійні автори Граней

Газета також має такі підрозділи: авторського блогу, форум і архів документальних фото- та відеоматеріалів.

Відомі журналісти[ред. | ред. код]

Блокування на території Росії[ред. | ред. код]

З 13 березня 2014 доступ до сайту «Грані.ру» був заблокований Роскомнадзором на території Росії на вимогу її Генеральної прокуратури без рішення суду[3]. Загалом було заблоковано доступ до низки інтернет-ЗМІ, які представляли незалежну від путінської адміністрації в Кремлі точку зору: Грані.ру, Каспаров.ру, «Щоденний журнал», «Живий Журнал Навального».

«Грані.ру» надіслали в Таганський районний суд Москви позов до Роскомнадзору в зв'язку з блокуванням сайту. Але суд 6 травня 2014 відхилив скаргу «Грани.ру» на Генпрокуратуру і Роскомнадзор. 7 травня 2014 міжнародна правозахисна організація Amnesty International розпочала кампанію на підтримку «Граней» та інших сайтів, заблокованих 13 березня[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Леонид Невзлин скупает российские интернет-СМИ. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 червня 2012.
  2. Персона: Андрій Новачків. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.
  3. BBC: ЖЖ Навального, Каспаров.ру, Грани.ру и ЕЖ запрещены [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Суд не отменил блокировку Граней. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]