Готт Володимир Свиридонович

Готт Володимир Свиридонович
Народився 20 вересня 1912(1912-09-20)
місто Харбін, Маньчжурія, тепер Китайська Народна Республіка
Помер 2 червня 1991(1991-06-02) (78 років)
місто Москва, Російська Федерація
Діяльність фізик, філософ
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»

Володимир Свиридонович Готт (нар. 20 вересня 1912(19120920), місто Харбін, Маньчжурія, тепер Китайська Народна Республіка — 2 червня 1991, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, фізик і філософ, керівник лекторської групи ЦК КП(б)У, секретар Одеського обласного комітету КПУ. Кандидат фізико-математичних наук (1940), доктор філософських наук (1962), професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 (20) вересня 1912 року в місті Харбіні (Маньчжурія).

У 1935 році закінчив Харківський механічно-машинобудівний інститут. Потім закінчив аспірантуру Українського фізико-технічного інституту в Харкові.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939 — лютому 1940 року — 1-й секретар Кагановичського районного комітету ЛКСМУ міста Харкова.

З лютого по вересень 1940 року — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ із пропаганди.

У 1940 році захистив кандидатську дисертацію «Методи отримання великих іонних струмів».

У 1941 році навчався у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).

У 1941—1942 роках — секретар ЦК ЛКСМ Узбекистану в місті Ташкенті.

У 1942—1944 роках — завідувач відділу пропаганди Наманганського міського комітету КП(б) Узбекистану, завідувач відділу пропаганди Наманганського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

З квітня 1944 року — заступник завідувача відділу пропаганди та агітації Херсонського обласного комітету КП(б) України.

У жовтні 1944—1948 роках — керівник лекторської групи ЦК КП(б)У в місті Києві.

У грудні 1948 — грудні 1950 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У та науковий співробітник Інституту філософії Академії наук Української РСР.

У грудні (затв.) 1950 — січні 1955 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ з питань пропаганди.

У 1954—1957 роках — помічник 1-го заступника голови Ради міністрів СРСР.

У 1957—1958 роках — завідувач відділу діалектичного та історичного матеріалізму Московського інженерно-фізичного інституту.

У 1958—1960 роках — заступник директора з наукової роботи Інституту філософії Академії наук Української РСР.

У 1960—1985 роках — завідувач кафедри філософії Московського інженерно-фізичного (педагогічного) інституту.

У 1962 році захистив докторську дисертацію «В.І. Ленін і деякі філософські питання сучасної фізики».

Одночасно в 1970—1991 роках — головний редактор журналу «Философские науки» в Москві.

У 1985—1991 роках — професор кафедри філософії Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

Помер 2 червня 1991 року в Москві.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Два світи — дві моралі. К., 1959
  • В. І. Ленін і сучасна фізика. К., 1960
  • Философские вопросы современной физики. М., 1967
  • Философские проблемы современного естествознания. М., 1974
  • Диалектика развития понятийной формы мышления: Анализ становления различных понятийных форм. М., 1981 (співавт.)
  • Философия и прогресс физики. М., 1986 (співавт.)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]