Горіх (плід)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горіх.

                  Латинські фрази

Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem

Хто хоче з'їсти ядро горіха, той розбиває горіх

Горі́х (лат. nux, род. відм. nucis f) — в ботаніці це сухий нерозкривний плід з твердою оболонкою у рослин, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бук, тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною із зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина). Прикладами горіхів є лісовий, жолудь, каштан. Однак в повсякденному житті слово «горіхи» спрямоване на всі тверді, з досить міцною шкаралупою, їстівні (фруктові) ядра плодів дерев родини Горіхові, та інші (волоський горіх, фісташки, кедровий горіх, мигдаль), які з точки зору ботаніки такими не є.[1] Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин.

Розлущений ліщинний горіх

Горішок[ред. | ред. код]

Докладніше: Горішок (плід) та Гал (біологія)

Горішок — # Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини Губоцвітих і Шорстколистих).[2]

  1. Кулясті більш або менш м'ясисті нарости на листках або стеблах рослин, що виникають через ураження їх вірусами, комахами (наприклад, так звані чорнильні горішки, або гали, на дубі).[2]

Види горіхів[ред. | ред. код]

Волоські горіхи
Лісові горіхи
Кеш'ю (Anacardium occidentalea)
Фісташки
Мигдалевий горіх
Водяний горіх

Плоди рослин з порядку Букоцвітих (Fagales)[ред. | ред. код]

Не всі горіхи, які відносяться до цього порядку, їстівні. До їстівних належать:

Горіхи з інших порядків[ред. | ред. код]

Плоди, які традиційно називають горіхами, але в питомо науковому значенні ними не є.

Поширення в Україні[ред. | ред. код]

У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх волоський, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[3]

У 2018 році президент асоціації горіховодів України Володимир Пахно повідомляв, що у цьому році Україна зможе зайняти 3 місце в світі по валовому збору волоського горіха, і що було заплановано зібрати рекордний урожай — більше 120 тис тонн цього горіха.[4] Близько 70% волоського горіха експортується.[4]

В кулінарії[ред. | ред. код]

Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70 % і більше жирної висококалорійної олії, до 20 % білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і ціла низка вітамінів А, В, С, Р тощо. Наявність вітамінів надає особливої цінності горіхам, забезпечуючи їхні лікувальні властивості в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин тощо.

Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[5]

Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більше 8500 калорій і за калорійністю ядра волоських горіхів удвічі[6] перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.

Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[5] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіхи на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[5]

Чурчхела — кавказький смаколик з нанизаних на нитку горіхів у згущеному сиропі з фруктового (переважно виноградного) соку. Див. також: Гозинаки

Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи, менш схильні до коронарної серцевої недостатності[7]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993 році[8]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та волоський горіх, можуть знизити рівень холестеролу.

Ґатунки горіхів у шкаралупі[ред. | ред. код]

За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.

Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — від білого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.

У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами і кольором[9].

Ґатунки очищених горіхів[ред. | ред. код]

Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок[9].

Зберігання горіхів[ред. | ред. код]

Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70 % до 10 днів.[9]

Горіх у традиційній культурі[ред. | ред. код]

В Україні широкої популярності набула пісня-романс з поезії українського українського письменника Івана Франка зі збірки «Зів'яле листя» та композитора Анатолія Кос-Анатольського «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

В поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якій у символічній формі розказано про волхвів, що принесли дарунки новонародженому Христу, говориться про Марію, яка тримає на долонях свого сина-«золотого горіха»[10].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими і дуже корисними ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів[11].
Волоські горіхи як ялинкові прикраси (загорнуті у «золоту» фольгу)
  • Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
  • На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
  • Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
  • В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів[12].
  • В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання і обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого, за традицією, обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми[13].
  • На Вознесіння гілками лісового горіха прикрашали дім, розкладали по підлозі в хаті й у церкві, ставали на них на коліна і молилися, притуливши вухо до гілки горіха, наче прислуховувалися до них. Вважалося, що таким чином можна почути мертвих і навіть говорити з ними. Потім ці галузки відносили на кладовище, обмітали ними могили, а також роздавали перехожим[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Словник української мови: Том другий (Г-Ж) / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: П.П. Доценко, Л.А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1971 (стор.: 132)
  2. ↑ а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
  3. ↑ Іщук Г. П., Шлапак В. П. Горіх чорний (Juglans nigra L.) у лісових культурах Моївського лісництва на Вінничині / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць — Львів: НЛТУ України. — 2007. — Вип. 17.7. — 300 с. [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.] ISSN 1994-7836
  4. ↑ а б Україна може посісти третє місце в світі по валовому збору волоського горіха [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]. 04.09.2018
  5. ↑ а б в Л. Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
  6. ↑ Поперечний А. М., Корнійчук В. Г. Цінність горіхової сировини та передумови до процесів її переробки / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць[недоступне посилання з вересня 2019]. — 2009, Вип. 20.
  7. ↑ Kelly JH, Sabaté J (2006) Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective. Br J Nutr 96, S61-S67.
  8. ↑ Sabaté J, Fraser GE, Burke K, Knutsen SF, Bennett H, Linsted KD (1993) Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men. N Engl J Med 328, 603—607.
  9. ↑ а б в Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
  10. ↑ Аналіз поезії “Різдво” Богдана-Ігоря Антонича
  11. ↑ Найдорожчі напої та страви у світі. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 8 лютого 2012.
  12. ↑ Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов: Избранные труды. — М.: Восточ.лит., 1996. — 296 с.
  13. ↑ Сорочук Л. Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Секція: Українознавство — 2009. — Вип. 13 [Архівовано 24 серпня 2012 у Wayback Machine.]. ISSN 1728-3817 (загальний)
  14. ↑ Горіх у світогляді українців. // Автор: Гузенко Ольга. 04.02.2017

Література[ред. | ред. код]

Горіх
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Біологія»
wikt: Означення у Вікісловнику?
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Горіх у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горіх_(плід)&oldid=42089520