Городиське (Бучацьке) Євангеліє

Городиське (Бучацьке) Євангеліє
Час створення:	XIII століття
Матеріал:	пергамент
Техніка:	рукопис
Музей:	Національний музей у Львові
Городиське (Бучацьке) Євангеліє у Вікісховищі

Городиське (Бучацьке) Євангеліє — рукописна книга-пам'ятка XIII ст., написана на пергаменті давньо-слов'янською мовою києво-руської редакції, кириличним уставом. Видатна пам'ятка української мови та мистецтва^[1]. Має 160 аркушів, текст — традиційне Євангеліє. Оздоблене кольоровими плетінчастими рослинно-геометричними ініціалами.^[2]

У XV ст. подарована Городиському монастиреві на Волині, потім — потрапила до Бучацького монастиря на Тернопільщині, звідси — її друга назва: Бучацьке Євангеліє. Від початку XX століття — в бібліотеці митрополита Андрея Шептицького.^[2]

Нині зберігається у Львівському музеї українського мистецтва.

Описане в працях: Іларіона Свєнціцького — «Бучацьке Євангеліє, палеографічний опис» (1911 р.)^[3], Олександра Колесси — «Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки XII—XVI вв.» (1923 р.).^[2]^[4]

Городиське (Бучацьке) Євангеліє, в якому наявна специфіка української вимови, зокрема, і замість е (-ѣ) у новозакритих складах, оздоблене кольоровою рослинно геометричною орнаментацією.

Видання[ред. | ред. код]

Євангеліє Бучацьке ХІІ-ХІІІ ст.: старослов'янською та українською мовами / упоряд. Д. В. Степовик; пер.: В. Німчука, Ю. Осінчука. — нове вид. — Київ: Дніпро, 2016. — 344 с.
Бучацьке Євангеліє ХІІ–ХІІІ ст. / Відп. ред. В. В. Німчук, підгот. до видання Ю. В. Осінчук. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. (Серія «Пам'ятки української мови»). — 360 с. — ISBN 978-966-489-437-8

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Бучацьке Євангеліє XII—XIII століття. Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.] / НАН України
↑ ^а ^б ^в Г. Яворський. Бучацьке Євангеліє (Городиське Євангеліє) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 207. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Іляріон Свєнцїцкий. Бучацьке Євангеліє (палеоґрафічний опис) / Записки НТШ. Т. 105. Кн. 5. — 1911. — С. 5 — 17. [Архівовано 26 липня 2015 у Wayback Machine.]
↑ Колесса О. Південно-Волинське городище і городиські рукописні пам'ятники XII—XVI в [Архівовано 11 червня 2019 у Wayback Machine.]. — Прага, 1923. — 49 с.

Джерела[ред. | ред. код]

Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Г. Яворський. Бучацьке Євангеліє (Городиське Євангеліє) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 207. — ISBN 966-528-197-6.
О. М. Дзюба. Бучацьке Євангеліє [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 420. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Городиське (Бучацьке) євангеліє / Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів. — Київ: Радянська школа. 1971. — 485 с.
З Бучацької Євангелії / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.). — Прага, «Сіяч», 1932. — С. 134—137.