Гонтаренко Володимир Іванович

Гонтаренко Володимир Іванович
Народився 23 березня 1940(1940-03-23)
Ладомирівкаd, Ровенський район, Воронезька область, РРФСР, СРСР
Помер 20 листопада 2020(2020-11-20) (80 років)
Запоріжжя, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Alma mater Запорізький машинобудівний інститут (1967)
Заклад Національний університет «Запорізька політехніка»
Вчене звання професор і академік
Науковий ступінь кандидат технічних наук (1975)

Володимир Іванович Гонтаренко (23 березня 1940, Ладомирівка, Воронезька область — 20 листопада 2020, Запоріжжя) — український вчений, педагог, проректор Запорізького машинобудівного інституту ім. В. Я. Чубаря (1982—1993) (нині Національний університет «Запорізька політехніка»), кандидат технічних наук (1975), професор кафедри «Машини і технологія ливарного виробництва» (1992), академік Міжнародної Академії комп'ютерних наук і систем (1993).

Життєпис[ред. | ред. код]

Трудову діяльність почав після закінчення школи у 1958 р. шофером (водійський стаж складає 62 роки), з 1959 р. до 1962 р. відслужив у Радянській Армії, у 1962 р. працював формувальником ливарного цеху, у 1963 р. стрижневиком ручного формування.

З 1962 р. по 1967 р. навчався у Запорізькому машинобудівного інституту ім. В. Я. Чубаря (ЗМІ) за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація металургійної промисловості (ливарне виробництво)», кваліфікація – інженер-електромеханік (диплом з відзнакою).

У 1967 р. після закінчення ЗМІ працював на кафедрі «Машини і технологія ливарного виробництва» на посадах старшого інженера (1968 р.), старшого наукового співробітника (1974 р.), старшого викладача (1975 р.), доцента (з 1977 р.), декана механіко-металургійного факультету (з 1980 р. по 1982 р.), проректора з навчальної роботи та міжнародних зв’язків (з 1982 р. по 1993 р.), професора (з 1993 р. по цей час).

У 1973 році закінчив аспірантуру при кафедрі «Машини і технологія ливарного виробництва», а 1975 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

З 1974 р. почав займатися науковою діяльністю.

З 1980 р. по 1982 р. працював деканом механіко-металургійного факультету. За цей період механіко-металургійний факультет був найкращим серед інших і отримував перші місця за досягнення у навчанні та громадському житті.

З 1982 р. по 1993 р. працював проректором з навчальної роботи та міжнародних зв’язків. За цей час Володимир Іванович започаткував в університеті навчання громадян іноземних держав: в Запорізькому машинобудівному інституті (ЗМІ) було створено міжнародний центр з підготовки іноземних студентів, в якому щорічно навчались близько 400 студентів з 40 країн світу, організовано міжнародну фірму між Запорізьким інститутом і болгарською фірмою «Інтерсистема» (1989). В 1990 р. ЗМІ надано право приймати на навчання, стажування та в аспірантуру іноземних громадян за прямими угодами. За час перебування на посаді проректора за безпосередньої участі Гонтаренка В.І. були побудовані корпуси, розташовані біля університету: навчальний корпус № 7 і Гуртожиток № 5 студмістечка (за адресою вул. Жуковського, буд. 60) – студентський гуртожиток для проживання студентів, студентських сімей, аспірантів та докторантів.

У 1992 році присвоєно вчене звання професора по кафедрі «Машини і технологія ливарного виробництва», а в 1993 році обраний дійсним членом Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем (Академіком) з науково-виробничого напряму «Комп'ютерні технології та системи в науково-виробничих процесах металургії».

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

  • Дослідження шкідливих домішок на якість ливарних та деформовуваних сталей і сплавів
  • Адитивні технології у ливарному виробництві
  • Автоматизація та комп’ютеризація процесів ливарного виробництва
  • Системи 3D друку

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Наукові публікації[ред. | ред. код]