Гонсало де Сандоваль

Гонсало де Сандоваль
Народився	1497[1][2] Медельїн, Бадахос, Естремадура, Іспанія
Помер	1528[1][2] Палос-де-ла-Фронтера, Уельва, Андалусія, Іспанія
Країна	Кастильська Корона
Діяльність	мандрівник-дослідник, військовослужбовець
Знання мов	іспанська
Учасник	Іспанське завоювання ацтеків
Посада	віце-король Нової Іспаніїd
Військове звання	лейтенант
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Гонсало де Сандоваль (ісп. Gonzalo de Sandoval; 1497(1497)?, Медельїн, Іспанія — 1528, Палос-де-ла-Фронтера, Іспанія) — іспанський конкістадор, учасник завоювання Мексики, лейтенант армії Ернана Кортеса. З 2 березня по 22 серпня 1527 року виконував обов'язки губернатора Нової Іспанії. Заснував у Мексиці три міста, з яких Коліма існує і до цього дня.

Біографія[ред. | ред. код]

Експедиція в Мексику[ред. | ред. код]

Як і про багатьох учасників завоювання Мексики, відомостей про Сандоваля до 1519 р. майже немає. Він був наймолодшим з лейтенантів загону Кортеса, і був залишений при гарнізоні знову заснованого Веракруса. Зробив Кортесу неоціниму послугу: при наближенні військ Панфіло де Нарваеса, посланого заарештувати Кортеса за самоправство, сам заарештував його посланців і відправив гінців до Теночтітлану. Саме Сандоваль захопив Нарваеса живцем, після чого із загоном Кортеса відбув до столиці Мексики. У час «Ночі печалі» командував авангардом. Під час облоги Теночтітлану в 1521 р. командував гарнізоном Сегури біля Тепейака, де збиралися доставлені сушею з Тласкали судна. Саме Сандоваль відповідав за роботу 20 000 індіанських носильників, що доставляли розібрані бригантини до озера Тескоко. Дізнавшись про існування міста Шолтепек, вчинив самостійну експедицію, виявивши у місцевому святилищі останки іспанців і їхніх коней, принесених індіанцями в жертву. Місто було зруйноване.

Під час штурму Теночтітлану прикривав східні фланги іспанської армії. При першій спробі штурму знаходився в загоні Педро де Альварадо, що намагався закріпитися на ринковій площі. Сандоваль і його зброєносець Гарсія Ольгуїн (García Holguín) захопили в полон останнього тлатоані ацтеків Куаутемока, після чого 13 серпня 1521 р. Теночтітлан здався.

Після падіння Теночтітлану[ред. | ред. код]

Сандоваль був відповідальним за зустріч королівського інспектора Кристобаля де Тапіа, спрямованого в 1521 р. Карлом V для розслідування діяльності Кортеса. У Тласкалі був удостоєний честі стати хрещеним батьком одного з вождів — Чітлалпопокаціна, що отримав ім'я Бартоломе. Брав участь у каральних походах в Уатуско і Оахаке. Заснував місто Медельїн (на південь від Веракруса), а також тихоокеанський порт Еспіриту-Санто, нині не існуючий. Наприкінці 1521 р. придушив повстання індійців у Пануко, і зміг матеріально підтримати свого батька, відправивши йому в Іспанію 200 песо золотом.

У 1522 р. іспанські загони, послані для завоювання Коліми, були розбиті. За наказом Кортеса, Сандоваль очолив каральний похід у цю місцевість. Похід проходив успішно. На руїнах індіанського міста Кашітлана, Сандоваль заснував місто Коліму (25 липня 1523 р.), проте в 1527 р. місто було переміщено.

У 1524 р. брав участь у поході Кортеса на Гондурас, і отримав декілька областей в енкомьєнду. Після повернення, в 1526 р. був призначений головним суддею Нової Іспанії, і в період з 2 березня по 22 серпня 1527 р. виконував обов'язки губернатора, змінивши на цій посаді Маркоса де Агільяра.

Повернення в Іспанію[ред. | ред. код]

У 1528 р. наважився супроводжувати Кортеса, відкликаного в Іспанію для звіту перед королем. Не витримавши переходу через Атлантичний океан, Сандоваль тяжко захворів. Хроністи повідомляють, що хтось скористався його станом, і викрав золото, яке Сандоваль віз додому. Він був похований у Палосі, в монастирі Ла-Рабіда, що був колись притулком Колумба. Не був одружений, і не залишив спадкоємців.

Особа[ред. | ред. код]

Єдиним джерелом про життя і діяльність Сандоваля є хроніка Берналя Діаса дель Кастильо. По відгуках Берналя Діаса, Сандоваль був відмінним солдатом і адміністратором, справедливим суддею, особливо відзначається, що Сандоваль не гнався за багатством, і завжди дуже просто одягався.

Деякі сучасники (Васко де Тапіа) відмічали, що Сандоваль відкрито заявляв про свою невіру у Бога.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Díaz del Castillo, B. Historia verdadera de la conquista de Nueva España. Ed. Plaza Janés, España, 1998. 479 pp. (ісп.)
• Martínez, J. L. Hernán Cortés. Mexico City: Fondo de Cultura Económica-UNAM, 1991, 1009 pp. (ісп.)
• Prescott, W. H. The Conquest of Mexico. (англ.)
• Thomas, H. Who's Who of the Conquistadors. Cassell & Co., 2000, 444 pp. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Берналь Диас. Правдива історія завоювання Нової Іспанії
• History of Colima
• Bernal Díaz de Castillo, Historia verdadera de la conquista de la Nueva España [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• A good biography [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

п о р Ацтеки Передісторія Акольхуа  • Тольтеки  • Чичимеки Міста і регіони Аскапоцалько  • Коатлінчан  • Теночтітлан  • Тлателолько  • Тешкоко  • Ацтецький потрійний союз Правителі Теночтітлана Теноч (? — бл. 1363)  • Акамапічтлі (1376—1395)  • Віцилівітль (1395—1417)  • Чимальпопока (1417—1427)  • Іцкоатль (1427—1440)  • Монтесума I (1440—1469)  • Ашаякатль (1469—1481)  • Тісок (1481—1486)  • Авіцотль (1486—1502)  • Монтесума II (1502—1520)  • Квітлавак (1520)  • Куаутемок (1520—1521) Суперники та сусіди Кускатлан  • Міштеки  • Отомі  • Сапотеки  • Тараски  • Тлашкальтекі  • Акольхуа Військо, зброя Армія  • Зброя  • Полководці  • Тактика  • Квіткові війни  • Списокидалка  • Воїни-орли  • Воїни-ягуари Суспільство, сім'я, економіка Право  • Економіка  • Освіта  • Сім'я  • Община  • Дороги  • Іригація  • Канали  • Торгівля  • Землеробство  • Скотарство  • Кераміка Міфологія і релігія Міфологія ацтеків  • Жертвоприношення ацтеків  • Ацтлан  • Толлан Істаксіуатль  • Міктлан  • Попокатепетль  • Сенцон Тоточтін  • Тональпоуаллі  • Тонатіу  • Топільцін Се Акатль Кецалькоатль  • Чикомосток  • Кетцалькоатль  • Коатлікуе  • Мішкоатль  • Сіпактлі  • Тлалок  • Віцилопочтлі  • Чак  • Ехекатль  • Ометеотль  • Месоамериканська гра у м'яч  • Темпло Майор  • День Мертвих Мова, писемність, джерела Ацтекська писемність  • Ацтекські мови  • Історія народа чичимеків  • Ацтекські кодекси  • Кодекс Борджіа  • Кодекс Ботуріні  • Кодекс Мальябекіано  • Кодекс Мендоса  • Кодекс Теллеріано-Ременсіс  • Тринадцяте повідомлення  • Кодекс Ацкатітлан  • Бурбонський кодекс  • Ватиканський кодекс A (3738)  • Кодекс Вейтія  • Кодекс Коскатцін  • Карта Куаутінчана  • Кодекс Тудела  • Кодекс Іштлільшочитль  • Кодекс Рамірес  • Кодекс Обен  • Кодекс Осуна  • Аннали Тлателолько  • Кодекс Уешоцінко  • Флорентійський кодекс  • Кодекс Чимальпопока  • Кодекс Шолотль  • Libellus de medicinalibus indorum herbis Науки, філософія Філософія  • Математика  • Астрономія  • Календар  • Камінь Сонця  • Тональпоуаллі  • Система лічби, мір і вагів ацтеків Культура, мистецтва, література Музика  • Пісні  • Театр  • Поезія  • Література  • Скульптура  • Статуя Коатлікуе  • Архітектура  • Живопис  • Ткацтво Різне (побут, особистості, різне) Альтепетль  • Кухня ацтеків  • Тлатоані  • Троїстий союз ацтеків  • Чинампи  • Пульке  • Шолоіцкуінтлі  • Амарант  • Какао Конкістадори Педро де Альварадо  • Ернан Кортес  • Хуан де Гріхальва  • Франсиско Васкес де Коронадо  • Хуан Родрігес Кабрільйо  • Херонімо де Агіляр  • Гонсало де Сандоваль Хроністи, історики, лінгвісти Хосе де Акоста  • Берналь Діас дель Кастільйо  • Бернардіно де Саагун  • Мотолініа  • Гомара  • Фернандо де Альва Іштлільшочитль  • Васко де Кірога  • Хуан Баутіста де Помар  • Чимальпаїн Губернатори Антоніо де Мендоса  • Себастьян де Фуенлеаль Події Іспанське завоювання ацтеків  • Ніч скорботи  • Облога Теночтітлана

Тематичні сайти Edition humboldt digital Словники та енциклопедії De Agostini · Treccanis Dizionario di Storia Довідкові видання Consortium of European Research Libraries Нормативний контроль Freebase: /m/0fg9lw · GND: 129039802 · MAK: 9810573794405606 · VIAF: 42905628 · WorldCat: viaf-42905628