Голуб жовтодзьобий
| Голуб жовтодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жовтодзьобий голуб (Коста-Рика) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Patagioenas flavirostris (Wagler, 1831) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Гніздування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba flavirostris Wagler, 1831 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Го́луб жовтодзьобий[2] (Patagioenas flavirostris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 30-37 см, вага 230-425 г[4]. Голова, шия і нижня частина тіла каштанові з бордовим відтінком, боки, живіт і гузка темно-сизі. Хвіст темно-сірий, біля основи чорнуватий. Спина і крила оливково-коричневі, верхні покривні пера крил сизі, нижня покривні пера крил темно-бордові. Очі оражеві або червонувато-оранжеві, навколо очей темно-червоні кільця. Дзьоб біля основи червоно-пурпуровий, на кінці світлий, жовтувато-роговий. Лапи темно-червоні. У самиць голова і шия мають тьмяніше забарвлення. Молоді птахи мають ще більш тьмяне забарвлення, верхня частина тіла у них більш коричнева
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[5]
- P. f. flavirostris (Wagler, 1831) — від південного Техасу (долина Ріо-Гранде) до східної Коста-Рики;
- P. f. madrensis (Nelson, 1898) — острови Лас-Трес-Маріас[es];
- P. f. restricta (Van Rossem, 1930) — західна Мексика;
- P. f. minima (Carriker, 1910) — західна Коста-Рика.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтодзьобі голуби мешкають в Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа і Коста-Риці. Аони віддають перевагу відкритим, посушливим місцевостям, місцями порослим чагарниками і деревами, узліссях сухих тропічних лісів та полям. Уникають вологих тропічних лісів. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 1800 м над рівнем моря, в Коста-Риці локально на висоті до 2100 м над рівнем моря. Живляться плодами і ягодами, особливою полюбляють ягоди омели і жолуді. Шукають їжу як на деревах, так і на землі. В деяких районах вважають шкідниками посівів. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок, розміщується на дереві, на висоті від 4,5 до 25 м над землею. В кладці одне біле яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas flavirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Dunn, Jonathan L. (2011). Birds of North America. Washington, D.C.: National Geographic. с. 264.
- ↑ Dunning Jr., John B., ред. (1992). CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press. ISBN 978-0-8493-4258-5.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |