Головинці
Транслітерація назви | Halavincy | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°24′28″ пн. ш. 31°08′39″ сх. д. / 52.40777777780555624° пн. ш. 31.14416666669444567° сх. д.Координати: 52°24′28″ пн. ш. 31°08′39″ сх. д. / 52.40777777780555624° пн. ш. 31.14416666669444567° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Улуковська | |||
Перша згадка | XVI століття | |||
Населення | 865 осіб (2004) | |||
Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
Поштовий індекс | 247007 | |||
Телефонний код | +375-232 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 291 км | |||
Головинці у Вікісховищі |
Головинці (біл. Галавінцы[1]; рос. Головинцы) — село в Улуковській сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
У 6 км на схід від Гомеля.
На річці Іпуть (притока річки Сож).
На автодорозі Добруш — Гомель. Планування складається з дугоподібної вулиці, південна частина якої має майже меридіональну, а північна – широтну орієнтацію. На півдні та півночі її перетинають короткі вулиці. Забудова двостороння, дерев'яна, садибного типу. Неподалік села знаходиться залізнична станція Ларищево.
За письмовими джерелами відома з XVI століття як садиба у Гомельському старостві Речицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського. У 1640-х роках згідно з інвентарем Гомельського староства село, 4 дими, 2 служби. Згідно з привілеєм короля Августа III від 5 листопада 1762 року у володінні Фащів.
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) — у складі Російської імперії. У 1841 році збудовано дерев'яну церкву. З 1866 року працювала зернодробарка. У 1885 році діяли церковнопарафіяльна школа, 3 вітряки. З другої половини XIX століття діяло народне училище (1889 року 74, 1905 року — 106 учнів), працював магазин, в якому продавали хліб. Відповідно до перепису 1897 року у Гомельській волості Гомельського повіту Могилівської губернії. У 1909 році 1218 десятин землі та 36 десятин землі належали церкві.
Торішнього серпня 1941 року, під час наступу німців на Добруш, біля села партизани разом із частинами Червоної Армії завдали окупантам великих втрат. З 1926 діяв поштовий пункт. З 8 грудня 1926 року по 30 грудня 1927 року центр Головинської сільради Гомельського району Гомельського округу. У 1931 році організовано колгосп. Під час німецько-радянської війни у вересні 1943 року німецькі окупанти спалили 50 дворів та вбили 100 мешканців. У 1962 році до села приєднано село Новий Двір. У складі радгоспу «Берізки» (центр — село Березки). Розміщуються середня школа, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, їдальня, 2 магазини.
- 2004 рік — 334 господарства, 865 мешканців
|
---|
- Андрій Федорович Гуцов (нар. 1967) — білоруський письменник, перекладач.
- Марія Василівна Козлова (1922—2005) — Герой Соціалістичної Праці.
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]).