Гнилиця (річка)

Гнилиця
50°05′43″ пн. ш. 37°16′26″ сх. д. / 50.09530000002777683° пн. ш. 37.27390000002777271° сх. д. / 50.09530000002777683; 37.27390000002777271
Витік	на північний схід від с. Гнилиці Великобурлуцького району Харківської області
• координати	50°05′43″ пн. ш. 37°16′26″ сх. д. / 50.09530000002777683° пн. ш. 37.27390000002777271° сх. д. / 50.09530000002777683; 37.27390000002777271
Гирло	Сіверський Дінець
• координати	49°55′21″ пн. ш. 37°02′05″ сх. д. / 49.92250000002777455° пн. ш. 37.034800000027772171° сх. д. / 49.92250000002777455; 37.034800000027772171
Басейн	басейн Дону
Країни:	Україна Харківська область
Регіон	Харківська область
Довжина	31 км
Площа басейну:	275

Гнили́ця — річка в Україні, в межах Великобурлуцького та Печенізького районів Харківської області. Ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 31 км, площа водозбірного басейну 275 км². Похил річки 2,4 м/км. Долина асиметрична (правий берег вищий і стрімкіший від лівого). Річище слабозвивисте, завширшки 5—15 м. Є кілька невеликих ставків.

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок на північний схід від села Гнилиці, в межах Середньоросійської височини. Тече переважно на південь — південний захід. Впадає до Сіверського Дінця на 877 км від його витоку, в південно-східній частині Печенізького водосховища, на південний захід від села Артемівки, утворюючи Кулаківську затоку^[1].

Притоки[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Над річкою розташовані села (від витоків до гирла): Гнилиця, Зелений Гай, Аркушине, Артемівка.

Джерела[ред. | ред. код]

1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
2. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
3. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 142 (Гнилиця № 12)