Глухий зубний несибілянтний африкат
| Глухий зубний несибілянтний африкат | |
|---|---|
| tθ | |
| t̪θ | |
| t̟θ | |
| Звучання | |
| |
Глухий зубний несибілянтний африкат — приголосний звук, що зустрічається в деяких людських мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті представляється наступними символами: ⟨t͡θ⟩, ⟨t͜θ⟩, ⟨t̪͡θ⟩, ⟨t̟͡θ⟩.
Особливості[ред. | ред. код]
- Спосіб творення — несибілянтний африкат.
- Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Поширення[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Бірманська[1] | သုံး / thon: | [t̪͡θóʊ̯̃] | 'три' | Поширена вимова /θ/.[1] | |
| Китайська | Їнаньська[en] мандаринська[2] | 攥 | [t̪͡θɑ̃˥] | 'хват' | Відповідає /t͡s/ у інших діалектах. |
| Чипевайан[en][3] | ddhéth | [t̪͡θɛ́θ] | - | У мові розрізняються непридихові, придихові та абруптивні африкати[3]. | |
| Англійська | Ірландська[en][4] | think | [t̪͡θɪŋk] | 'думати' | Відповідає [θ] в інших діалектах; може вимовлятись і як [t̪][4]. |
| Маорі[5] | Можлива вимова /θ/.[5] | ||||
| Нью-Йорк[en][6] | Відповідає [θ] в інших діалектах, може вимовлятись як [t̪] або [θ][6]. | ||||
| Літературна вимова | eighth | [eɪt̪θ] | 'восьмий' | ||
| tenth | [tɛnt̪θ] | 'десятий' | [n] може ставати озубленим [n̪]. | ||
| Слейві[en] | Основний діалект | eníddhę | [ɛ̀nít̪͡θɛ̃̀] | 'ми хочемо' | Відповідає /p/ чи /kʷ/ в інших діалектах мови слейві. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Watkins, (2001), p. 292.
- ↑ Shao Yanmei, (2010), p. 9.
- ↑ а б Ladefoged та Maddieson, (1996), p. 91.
- ↑ а б Collins та Mees, (2003), p. 302.
- ↑ а б Warren та Bauer, (2004), p. 618.
- ↑ а б Labov, (1966), pp. 36-37.
Джерела[ред. | ред. код]
- Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003) [First published 1981], The Phonetics of English and Dutch (вид. 5th), Leiden: Brill Publishers, ISBN 9004103406
- Labov, William (1966), The Social Stratification of English in New York City (PDF) (вид. 2nd), Cambridge: Cambridge University Press, архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2014, процитовано 27 червня 2014
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
- Warren, Paul; Bauer, Laurie (2004), Maori English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 614—624, ISBN 3-11-017532-0
- Watkins, Justin W. (2001), Illustrations of the IPA: Burmese (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 31 (2): 291—295, doi:10.1017/S0025100301002122, S2CID 232344700
- Shao Yanmei; Liu Changfeng; Shao Mingwu (2010). 沂南方言志. 齐鲁书社. ISBN 978-7-5333-2223-6.
