Глинистий сланець
 | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ідентифікація | ||||
| Використання | ||||
| | ||||
 Глинистий сланець у Вікісховищі | ||||
Глини́стий сла́нець (рос. глинистый сланец, англ. clay shale, clay slate; нім. Tonschiefer, Schieferton) — метаморфічна щільна сланцювата порода, глинисті мінерали якої перейшли у слюди, хлорити (мінерали); як домішки присутні кварц, вуглиста речовина, залізорудні мінерали. Пористість 1—3 %. Не розмокає у воді.
Утворюється внаслідок ущільнення (діагенезу) глин та їх часткової перекристалізації при зануренні на глибину.
Характерний для геосинклінальних формацій.
Види[ред. | ред. код]
Залежно від будови, фізичних властивостей і мінералогічного складу розрізняють[1]:
- покрівельний сланець — сірого кольору, колеться на тонкі рівні пластинки.
- аспідний сланець — чорного кольору, колеться на тонкі рівні пластинки.
- грифельний сланець — м'який, сірий, колеться на довгі стовпчики.
- точильний сланець — дуже твердий, багатий на кремнезем, жовтаво- чи зеленаво-сірого кольору.
- рисувальний сланець — м'який чорний, багатий на вуглисту речовину.
- квасцевий сланець — чорного кольору, рихлий, проникнутий вуглистою речовиною і сірчаним колчеданом.
Глинистий сланець використовується в будівельній, електротехнічній промисловості. Покрівельний сланець використовують для виготовлення сланцевого шиферу, аспідний сланець колись широко застосовувався для аспідних дощок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Глинистый сланец // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шифер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2086. — 1000 екз.