Глем-рок

Ґлем-рок
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Похідні жанри готичний рок, нова романтика, синт-поп, панк-рок, постпанк, глем-метал, Oi!, бритпоп, нова хвиля
Споріднені жанри
глем-панк

Ґлем-рок (Glam rock, також іноді glitter rock, від англ. glamour — чарівність, блиск, розкіш) — явище у рок-музичній культурі, яке характеризується особливо розкішним і блискучим оформленням рок-концертів, яскравістю, екзотичними костюмами, рясним використанням макіяжу тощо. У музичному відношенні ґлем-рок неоднорідний — сполучає рок-н-рол, хард-рок та метал, артрок й естраду.

Історія[ред. | ред. код]

Напрямок виник у Великій Британії на початку 1970-х років і мав значну популярність упродовж десятиліття. Традиційно точкою відліку ґлем-року вважають вихід 6 червня 1972 року альбому Девіда Боуї The Rise and Fall of Ziggy Stardust and the Spiders from Mars.[1]

Пишнота стала неодмінною рисою року ще від початків психоделічного року. Навіть серйозні рок-музиканти йшли за цією тенденцією, наприклад Рік Вейкман одягав на концерти довгі шати, прикрашені тисячами срібних блискіток. Прагнення зорового чарування стало невіддільною ціллю рок-концертів, яка була пізніше перервана естетикою панків.

Ґламурний Ґлем-рок став напрямком, в якому прагнення зорового очарування стало навіть важливішим за музичний зміст. Засоби досягнення цієї мети були часто псевдоартистичними або цілковито кічовими — дивакувате вбрання і макіяж, виразна театральність.

Окрім Девіда Боуї, піонерами ґлем-року вважають легендарний британський гурт «T. Rex», а також таких музикантів як Jobriath i Ґарі Ґліттер. До ґрона музикантів, пов'язаних із ґлем-роком, можна включити також гурт «Queen». Проста музика, що спирається на чотирьохтактові рок-н-рольні схеми, компенсувалася технічною майстерністю, а виступи сягали великих розмірів театральної вистави.

У деяких джерелах ґлем-рок розглядають, як суто британське явище, тоді як його американський різновид називають hair metal. Обидва ці явища близько пов'язані зі стадіонним роком. Зараз набирає силу японська течія під назвою Visual Kei, а на українських теренах стиль виник та популяризований ВІА, утім мав й «не попсових» представників; найстарішим ґлем-метал гуртом є «Гуцули», які у 1987 відзняли фільм та до сьогодні виступають у яскравих строях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. R. Shuker, Popular Music: the Key Concepts (Abingdon: Routledge, 2nd edn., 2005), ISBN 0-415-34770-X, pp. 124-5.

Посилання[ред. | ред. код]