Герман Ріттер фон Шпек
| Герман Ріттер фон Шпек | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hermann Theodor Ritter von Speck | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Народився | 8 серпня 1888 Мюнхен, Німецька імперія | ||||||||||||||||
| Помер | 15 червня 1940 (51 рік) Пон-сюр-Іонн, Йонна, Франція | ||||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія | ||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна і Французька кампанія | ||||||||||||||||
| Військове звання |  Генерал артилерії | ||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||
Герман Теодор Шпек, з 7 вересня 1914 року — Ріттер фон Шпек (нім. Hermann Theodor Ritter von Speck; 8 серпня 1888, Мюнхен, Німецька імперія — 15 червня 1940, Пон-сюр-Іонн, Франція) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста і лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.
Біографія[ред. | ред. код]
18 липня 1907 року вступив у Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 березня 1938 по 29 квітня 1940 року — командир 33-ї піхотної дивізії, з 15 квітня по 31 травня 1940 року — 43-го , з 5 червня 1940 року — 18-го армійського корпусу. Загинув у бою під час Французької кампанії (вбитий кулеметним вогнем).
Сім'я[ред. | ред. код]
В 1919 році одружився з Меліттою Рогецкі. В пари народилась дочка.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль принца-регента Луїтпольда в бронзі
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (7 вересня 1914)
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (24 жовтня 1918)
- Орден Заслуг (Чилі), лицарський хрест
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (17 жовтня 1940, посмертно)
Література[ред. | ред. код]
- Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels, Günther Freiherr von Pechmann: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden- Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918. Selbstverlag des Militär-Max-Joseph-Ordens. München 1966. S. 413–414.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 712.
- Jürgen Kraus: Handbuch der Verbände und Truppen des deutschen Heeres 1914–1918. Teil IX: Feldartillerie. Band 1. Verlag Militaria, Wien 2007, ISBN 978-3-902526-15-1, S. 129.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1924. S. 149.