Георг Пфрюндт

Георг Пфрюндт (1603, Флаксланден — 1663, Дурлах) — німецький медальєр, восковий карбувальник і гравер, а також скульптор, інженер і будівельний майстер. Батько художниці Анни Марії Браун.

Скульптури та рельєфи Пфрюндта відрізняються реалістичністю для його часу, але він залишився маловідомим через те, що його роботи не були численними. У музеї історії мистецтва у Відні зберігається його рельєф «Деметра та Діоніс у Афродити».

Біографія[ред. | ред. код]

Пфрюндт був сином майстра-теслі з Флаксландена, села поблизу Ансбаха у Франконії. Дворянин з Крайльсгайма дав йому гроші, щоб навчатися в Нюрнберзі у мистецтвознавця Ганна Хаффнера та різьб'яра Георга Веста Старшого. Надалі він навчився скульптурі у Леонгарда Керна і, ймовірно, створив кілька робіт для свого покровителя. Вивчав також архітектуру та інженерію у Карла Фрідріха Райхена.

Під час Тридцятилітньої війни він служив під командуванням герцога Бернхарда Саксен-Веймарського і потрапив у шведський полон у битві під Нердлінгеном. Після звільнення знову служив герцогу Бернгарду і брав участь в облозі Брайзаха. У Страсбурзі він тяжко захворів і деякий час був при смерті. Після одужання одружився.^[1]

Деякий час Пфрюндт жив у Ліоні, де в 1642 році народилася його дочка Анна Марія (після одруження — Браун, стала художницею). Сандрарт пише інакше, що вона народилася в Парижі.^[1] Переїхав до Парижа в 1643 році і став учнем французького медаліста Жана Варена (або Варіні). Тут він працював воскобійником.

Повернувшись до Німеччини в 1645 році, він працював при багатьох королівських дворах. З Франції він привіз особливий спосіб створення портрета. Він створив багато медальних портретів, які були плоскими, але дуже тонко змодельованими на овальному тлі. Медалі були не тиснені, а литі.^[2]

Оскільки його перша дружина померла, він одружився вдруге. Від другої дружини у нього також було кілька дочок.^[1]

Завдяки своєму стилю, техніці та якості дизайну цей медальєр раннього бароко цінувався набагато вище за багатьох своїх сучасників. Він розробив пфенніги для маркграфа Альбрехта Бранденбург-Ансбахського та Фрідріха IV Баден-Дурлахського. Він так добре навчив свою дочку Анну-Марію мистецтву створення медалей, що вона сама досягла успіху.

• 
  О. Пікколоміні
• 
  1650 рік
• 
  1663 рік

Література[ред. | ред. код]

• [ta.sandrart.net Georg Pfründt]. Т. 3. Buch des 2. Theils. Jacob von Sandart, Matthaeus Merian. 1675. с. 344.
• Pfründt, Georg. In: Hans Vollmer (Hrsg.): Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix Becker. Band 26: Olivier–Pieris. E. A. Seemann, Leipzig 1932, S. 538. 
• Lore Börner: Deutsche Medaillenkleinode des 16.und 17. Jahrhunderts. Leipzig 1981.
• Wolfgang Steguweit: Europäische Medaillenkunst. Staatliche Museen Preußischer Kulturbesitz — Münzkabinett, Berlin 1995, ISBN 3-88609-379-4.
• Pfründ, Georg. // Zedler, Johann Heinrich. Grosses vollständiges Universal-Lexicon Aller Wissenschafften und Künste. Band 27, Leipzig 1741, Spalte 1686 f.

веб-посилання[ред. | ред. код]

• Георг Пфрюндт (1603—1663) bawue.museum-digital.de (три приклади)

Примітки[ред. | ред. код]