Георгій Побідоносець (корабель)
 | |
| Історія | |
|---|---|
 → Радянський Союз→Росія | |
| Назва: |
|
| Власник: | ВМФ СРСР→ВМФ Росії |
| Будівник: | Stocznia Północna, Гданськ,  Польща |
| Будівельний номер: | 775/20 |
| Спуск на воду: | 1985 рік |
| Прийнятий: | 5 березня 1985 року |
| Порт припису: | Полярний |
| Ідентифікатор: | 016 |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Великий десантний корабель, проєкт 775/ll |
| Водотоннажність: | |
| Довжина: | 112,59 м |
| Ширина: | 15 м |
| Висота: | 12 м |
| Осадка: | 3,7 м |
| Швидкість: | повна 18 вузлів (33 км/год) |
| Автономність: | 30 діб |
| Десант: | 10 танків, 12 БТРів і 340 десантників |
Георгій Побідоносець (до 27 липня 2002 «БДК-45»[1]) — російський великий десантний корабель проєкту 775. (англ. Ropucha за класифікацією НАТО). Входить до складу Північного флоту РФ, базується у порту Полярний.
Корабель призначений для перевезення морем та висадки військ морського десанту на необладнане побережжя. Він має танкову палубу, що проходить через всю довжину корпусу. Корпус корабля має подвійне дно та 12 водонепроникних перебірок, що підвищують живучість.[2]
Корабель був побудований на Північній корабельні в Гданську, як двадцятий у серії великих десантних кораблів проєкту 775, розроблених у Польщі та побудованих для СРСР. Він належав до другого варіанту цього дизайну (775/II)[3]. Надійшов на озброєння ВМФ СРСР у 1984 році[4]. Перейшов на озброєння Північного флоту ВМФ Росії після розпаду СРСР.
У вересні 2007 року брав участь у спільних військово-морських навчаннях із плавбазою "Хортен" ВМС Норвегії у Баренцевому морі.[1]
З червня по серпень 2014 року брав участь у поході кораблів Північного флоту у Середземне море.[5]
З травня 2016 по квітень 2017 знаходився у складі «сирійського експресу» — регулярних морських перевезень військових вантажів для постачання російських військ у Сирії. За 11 місяців корабель пройшов майже 45 тис. морських миль. [6][7]
У 2017 брав участь в арктичному плаванні у східній частині Арктики.[1]
У лютому 2022 року, перед початком повномасштабного вторгнення в Україну, в складі загону із 6 ВДК, після переходу навколо Європи, перебазувався в Чорне море[8].
- ↑ а б в "Георгий Победоносец". flot.com (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 1 жовтня 2024.
- ↑ Апальков, 2007, с. 25
- ↑ Conway, 1995, с. 412
- ↑ Апальков, 2007, с. 29
- ↑ Поход отряда кораблей Северного флота. 10 июня - 29 августа 2012 года. flot.com (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 1 жовтня 2024.
- ↑ Большой десантный корабль «Георгий Победоносец» вернулся в Североморск после 11-месячного похода. tv21.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2022. Процитовано 1 жовтня 2024.
- ↑ Два раза вокруг земного шара по экватору. В Североморск из дальнего похода вернулся БДК «Георгий Победоносец». vesti-yamal.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 1 жовтня 2024.
- ↑ Шесть российских больших десантных кораблей взяли курс на Крым. korabel.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 30 вересня 2024.
- Апальков Ю.В. Корабли ВМФ СССР. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2007. — Т. Том IV, Десантные и минно-тральные корабли. — 188 с. — ISBN 978-5-8172-0135-2.
- Conway’s All the world’s fighting ships, 1947–1995 (англ.). Annapolis: Naval Institute Press. 1995. с. 412. ISBN 1-55750-132-7.