Геопросторовий аналіз

Частина серії статей на тему:
Географія
Кригінг як метод інтерполяції (англ.)
Фізична Біогеографія Зоогеографія • Фітогеографія Ґрунтів / Ґрунтознавство Геоморфологія / Геологія Берегознавство Геодезія Геофізика Геохімія Гідрологія Суходолу (Болотознавство • Лімнологія • Потамологія) • Океанологія (Океанографія) Кріологія Геокріологія • Гляціологія Землезнавство / Геонауки Кліматологія / Метеорологія Ландшафтознавство Палеогеографія ~геоморфологія • ~гляціологія • ~кліматологія • Четвертинна геологія
Суспільна Антропогеографія Гуманітарна Імажинальна Культурна Етногеографія • Релігійна • Спортивна Населення / Демографія Геоурбаністика Поведінкова Політична Геополітика • Геоекономіка • Електоральна Регіональна Світового господарства / Економічна Аграрна • Індустріальна • Сфери послуг • Транспортна Соціальна
Інтегральна Геоекологія Енвайронментологія Ландшафтна архітектура • ~ екологія • Менеджмент • Охорона природи • Природокористування Історична Хроногеографія Картографія / Топографія Країнознавство Теоретична географія
Прикладна Військова Інженерна Конструктивна Космічна Медична Меліоративна Радикальна Рекреаційна Феміністична
Засоби та методи Геоінформатика / Геоматематика ГІС Геоматика Геомоделювання Геостатистика Геохронологія Космічна географія ДЗЗ • Супутникова навігація • Фотограмметрія Аналіз Просторовий • Системний • Якісний
Історія науки Відкриття Доба великих географічних відкриттів Хронологія Географи Мандрівники Географічний детермінізм Історична картографія Наукові школи
Інше Міжнародна олімпіада Освіта Шкільна • Вища • Геофаки Товариства
Шаблони • Категорія • Портал
п о р

Геопросторовий аналіз — це підхід до застосування методів статистичного аналізу та різних інформаційних технологій до даних географічного або геопросторового характеру (геоданих). Такий аналіз передбачає використання спеціалізованого ПЗ для геопросторового опрацювання та представлення, застосування аналітичних методів до наземних чи географічних даних, зокрема засобами географічних інформаційних систем (ГІС) та геоінформатики.

Застосування[ред. | ред. код]

• природничі науки, насамперед у сферах охорони довкілля, геології, епідеміології та ін.
• оборона та безпека
• розвідка
• містобудівна діяльність
• ресурси
• гуманітарна сфера, зокрема соціологічні науки, медицина, рятування, криміналістика та ін.

Просторова статистика отримується передовсім за результатами спостережень, а не експериментальних даних. Вочевидь, спостережувані дані є постійно змінюваними (в просторі, в часі), що вимагає застосування різних статистичних методів (описових, пошукових, пояснювальних тощо) до даних.

Операції[ред. | ред. код]

— для векторної ГІС

• створення багатошарової карти
• буферизація (ототожнення різноманітних меж і відстаней: границь міст, шляхи, гідрографія тощо)
• редагування та ін.

— для растрової ГІС

• опрацювання растрових шарів із наступним створенням нового шару карти (приклади: а) узалежнення даних певної комірки від значень сусідніх; б) обчислення суми (різниці) атрибутивних даних в комірці для різних наборів растрових даних)
• накопичення та опис статистики (величин (комірок), значень, усереднень, дисперсій, екстремумів, частот, даних інших вимірювань або розрахунків)
• фільтрація даних (наприклад, отриманих за результатами ДЗЗ)

— професійне використання

• поверхневий аналіз (себто властивостей фізичної поверхні: градієнту, видимості, крутизни, ін.)
• мережевий аналіз (себто властивостей природних і техногенних мереж для з'ясування поведінки потоків всередині їх, навколо них), корисний в завданнях гідрології, транспортування (вибір маршруту), оптимізації інфраструктури
• геовізуалізація — створення і обробка зображень, карт, діаграм, схем, 3D-переглядів і пов'язаних з ними табличних наборів даних
• сегментарний (вибірковий) аналіз

Див. також[ред. | ред. код]

Геопросторова розвідка