Географія Сен-Бартельмі

Географія Сен-Бартельмі
Географічне положення Сен-Бартельмі
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Вест-Індія
Координати	17°50′ пн. ш. 62°45′ зх. д. / 17.833° пн. ш. 62.750° зх. д. / 17.833; -62.750
Територія
Площа	25 км² (229-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Державний кордон	0 км
Рельєф
Тип	горбистий
Найвища точка	гора Морне-дю-Віте (286 м)
Найнижча точка	Карибське море (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Інше
Природні ресурси	рекреаційні ресурси
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води

Сен-Бартельмі — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 25 км² (239-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 25 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа менша за площу території Печерського району міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Заморська спільнота Сен-Бартельмі, Сен-Бартельмі (фр. Collectivite d'outre mer de Saint-Barthelemy, Saint-Barthelemy, Saint-Barth)^[2]. Назва країни походить від назви однойменного острова, відкритого Христофором Колумбом 1493 року і названого ним на честь Святого Варфаломія, ім'я якого носив його рідний брат Бартоломео Колумб.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Сен-Бартельмі — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острів лежить в групі Навітряних островів Малих Антильських островів^[3]. Острів Сен-Бартельмі розташований в північній частині Навітряних островів. Знаходиться за 200 км на північ від Гваделупи, за 20 км від острова Сен-Мартен.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[4]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя^[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час на Сен-Бартельмі: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)^[5].

Геологія[ред. | ред. код]

Надра Сен-Бартельмі не розвідані на поклади корисних копалин^[6].

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Морне-дю-Віте (286 м). Центральна частина острова в пагорбах.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Береги острова скелясті (але є і ділянки пляжів), оточені кораловими рифами і дрібними острівцями.

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Сен-Бартельмі лежить у тропічному кліматичному поясі^[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси^[8]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується^[8]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)^[8]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічніциклони^[8].

Сен-Бартельмі не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в міжнародній організації представляє Франція^[9].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Річки, струмки та інші джерела прісної води відсутні. Тимчасові потоки країни належать басейну Атлантичного океану.

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Зоогеографічнотериторія країни належить до Антильської підобласті Неотропічної області^[8].

Сен-Бартельмі

Охорона природи[ред. | ред. код]

У навколишніх водах створено природний морський заповідник Сен-Бартельмі (фр. Réserve Naturelle de Saint-Barthélemy) загальною площею 1,2 тис. га. Заповідник складається з 5 окремих ділянок, що покривають як навколишню акваторію, так і окремі ділянки суходолу навколишніх острівців. Природозахисну мережу створено для захисту коралових рифів, морських водоростей і зникаючих видів морських тварин.

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• дефіцит природних джерел питної води, лише сезонні струмки, покривається установкою з опріснення морської води й індивідуальним збором дощової води;
• менеджмент побутових відходів;
• перевилов риби в навколишніх водах.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Сен-Бартельмі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

• Північна Америка
• Кариби

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Сен-Бартельмі // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською[ред. | ред. код]

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
• (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.

Російською[ред. | ред. код]

• (рос.) Сен-Бартельми // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Сен-Бартельми // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Сен-Бартельмі

• Вікісховище : Атлас Сен-Бартельмі.
• Карти Сен-Бартельмі : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Saint Barthelemy : [англ.] : [арх. 21 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 20 April. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Сен-Бартельмі : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Сен-Бартельмі.

п о р Сен-Бартельмі в темах символи Герб Прапор Гімн державний лад політика уряд географія адміністративний поділ адміністративний центр історія економіка валюта азартні ігри транспорт туризм культура свята спорт населення пошта історія та марки інтернет Портал «Сен-Бартельмі»