Географія Ангільї

Географія Ангільї
Географічне положення Ангільї
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Вест-Індія
Координати	18°15′ пн. ш. 63°10′ зх. д. / 18.250° пн. ш. 63.167° зх. д. / 18.250; -63.167
Територія
Площа	91 км² (227-ме)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	61 км
Державний кордон	0 км
Рельєф
Тип	рівнинний, низовинний
Найвища точка	пагорб Крокус-Гілл (65 м)
Найнижча точка	Карибське море (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найбільше озеро	Роад-Бей-Понд ( км²)
Інше
Природні ресурси	кам'яна сіль, риба, лобстери
Стихійні лиха	тропічні циклони
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води

Ангілья — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 91 км² (227-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 91 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа країни удвічі менша за площу території Голосіївського району міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Ангілья (англ. Anguilla). Назва країни походить від слова що в декількох романських мовах означає вугра (ісп. anguila), імовірно, через вугроподібну форму острова.^[2]

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Ангілья — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острови лежать в групі Навітряних островів Малих Антильських островів на схід від острова Пуерто-Рико^[3]. Ангілья на заході омивається водами Карибського моря, на сході — водами Атлантичного океану^[3]. Острів на північному заході відокремлений від Британських Віргінських островів протокою Анегада^[en] (англ. Anegada Passage); на півдні — протокою Ангілья від французько-нідерландського острова Сен-Мартен. Загальна довжина морського узбережжя 61 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі^[4]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя^[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час в Ангільї: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)^[5].

Геологія[ред. | ред. код]

Остров складається з коралових залишків та масивів вапняку. Піщані коралові пляжі.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Ангільї багаті на ряд корисних копалин: кам'яну сіль^[6].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пагорб Крокус-Гілл (65 м), що утворює береговий кліф на півночі острова. Рельєф острова плаский низовинний.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Загальна довжина морського узбережжя країни становить 65 км. Узбережжя переважно пологе й піщане. Численні затоки, Барнс, Літл, Рендеву, Шоал і Роад-Бейс. На ньому налічується 33 пляжі, чистий білий кораловий пісок яких приваблює численних туристів на цей тропічний острів. Узбережжя і красиві, незаймані пляжі є невід'ємною частиною туристичної економіки Ангільї. Через теплий клімат Ангільї, пляжі можна використовувати цілий рік.

Острови[ред. | ред. код]

Територія Ангільї складається з великого острова Ангілья та 22 інших островів і острівців (Кей (острів))^[7], Більшість з них нежилі.

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Ангільї лежить у тропічному кліматичному поясі^[8]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси^[9]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується^[9]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)^[9]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони^[9]. За класифікацією Кеппена Ангілья має тропічний вологий і сухий клімат. Сухий клімат пом'якшується північно-східними пасатами. Амплітуди температури повітря протягом року незначні. Середньодобові максимуми коливаються від приблизно 27 °C (80,6 °F) у грудні до 30 °C (86 °F) у липні. Кількість атмосферних опадів нестійка, в середньому близько 900 mm (35,4 in) на рік, найбільш вологі місяці — вересень і жовтень, а найсухіший лютий і березень. Ангілья вразлива до ураганів з червня по листопад, пік сезону серпня до середини жовтня. 1999 року острів зазнав шкоди від урагану Луїс^[en].

Ангілья не є самостійним членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), її інтереси в організації представляє Велика Британія^[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні^[1]. Через посушливий тропічний клімат і піщані ґрунти постійні водотоки на острові відсутні. Усі тимчасові потоки належать басейну Атлантичного океану. Найбільше озеро на острові — Роад-Бей-Понд.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Коралові і вапнякові схили Ангільї не надають належних умов для лісів, лісопарків, пасовищ, посівів або ріллі. Сухий клімат і збіднені ґрунти стримують розвиток товарного сільського господарства. Земельні ресурси Ангільї (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 0 %,
  • орні землі — 0 %,
  • багаторічні насадження — 0 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 61,1 %;
• скелі й соляні чеки — 38,9 %^[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області^[9]. Навколишні води багаті на рибу, омарів.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті урагани й тропічні шторми (з липня по жовтень)^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• існуючі запаси питної води іноді не можуть задовольнити зростаючий попит, в значній мірі через погану системи водопостачання.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Ангільї можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

• Північна Америка

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Ангілья // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською[ред. | ред. код]

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
• (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.

Російською[ред. | ред. код]

• (рос.) Ангилья // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Ангилья // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Ангільї

• Вікісховище : Атлас Ангільї.
• Карти Ангільї : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Anguilla : [англ.] : [арх. 15 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 11 April. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Ангілью : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ангільї.
• caribbean-on-line.com [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.] містить детальні мапи Ангільї
• Districts of Anguilla [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.], Statoids.com
• Anguilla 2001 Census [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.], Government of Anguilla

п о р Ангілья в темах символи Герб Прапор Гімн державний лад політика уряд географія адміністративний поділ адміністративний центр історія економіка валюта азартні ігри транспорт туризм культура свята спорт населення пошта історія та марки інтернет Портал «Ангілья»