Генрик Мельцер-Щавіньський
| Генрик Мельцер-Щавіньський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 вересня 1869[1][3] або 25 липня 1869[4][5][6]  Каліш, Королівство Польське, Російська імперія або Marcelind, Варшава, Російська імперія[4][5][6] |
| Помер | 18 квітня 1928[1][2][3] (58 років) Варшава, Польська Республіка |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | піаніст, диригент, композитор, музичний педагог |
| Alma mater | Музичний університет Фридерика Шопена |
| Відомі учні | Адам Тадеуш Венявський і Helena Ottawowad |
| Знання мов | польська |
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Музичний університет Фридерика Шопена |
| Жанр | симфонія |
| Нагороди |  |
Генрик Мельцер-Щавінський (Henryk Melcer-Szczawiński, 21 вересня 1869, Каліш — 28 квітня 1928, Варшава) — польський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог.
Закінчив Варшавську консерваторію (клас фортепіано Рудольфа Штробля і клас композиції Зиґмунта Носковського) і Варшавський університет як математик, в 1892—1894 рр. удосконалював свою майстерність під керівництвом Теодора Лешетицького у Відні. У 1895 р в Берліні на конкурсі імені Антона Рубінштейна отримав першу премію як композитор. Викладав в консерваторіях Гельсінгфорса (1896), Львова (1896—1899), Лодзі (1899—1903), Відня (1903—1906), Варшави (1918—1927, з 1922 директор) — його учнями в різний час були Селім Пальмґрен , Мечислав Хоршовський, Олександр Тансман. У 1908—1909 рр. очолював Варшавський філармонічний оркестр. У 1921 був одним з організаторів першого з'їзду музикантів незалежної Польщі.
Серед творів — симфонія, опера «Марія» (1904), музика до трагедії Станіслава Виспянського «Протесилай і Лаодамія» (1902), два фортепіанні концерти, фортепіанне тріо, скрипкова соната та ін.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в Musicalics
- ↑ а б A Dictionary of Music and Musicians — OUP, 1878.
- ↑ а б Die Musik in Geschichte und Gegenwart — 1 — Deutschland: Bärenreiter-Verlag, 1949. — Vol. Bd. 1. Aachen-Blumner., Bd. 2. Boccherini-Da Ponte., Bd. 3. Daquin-Fechner., Bd. 4. Fede-Gesangspädagogik., Bd. 5. Gesellschaften-Hayne., Bd. 6. Head-Jenny., Bd. 7. Jensen-Kyrie., Bd. 8. Laaff-Mejtus., Bd. 9. Mel-Onslow., Bd. 10. Oper-Rappresentazione., Bd. 11. Rasch-Schnyder von Wartensee., Bd. 12. Schoberlechner-symphonische Dichtung., Bd. 13. Syrinx-Volksgesang, Volksmusik und Volkstanz., Bd. 14. Vollerthun-Zyganow., Bd. 15. Supplement, Aachen-Dyson., Bd. 16. Supplement, Earsden-Zweibrücken., Bd. 17. Register.
- ↑ а б Culture.pl — 2001.
- Мельцер-Щавіньський Генрик // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 369.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BNC: a10809417 · BNF: 148080152 · CANTIC: 981058510889306706 · FAST: 165062 · Freebase: /m/07kqmx · GND: 129725013 · ISNI: 000000008154507X · J9U: 987007462578405171 · LCCN: n85076164 · MAK: 9810618927605606 · NKC: xx0103017 · NTA: 329627163 · NUKAT: n99006977 · RISM: people/50042849 · VIAF: 74117240 |