Генеральний директорат розвідки Румунії

Головне управління військової розвідки
Direcția Generală de Informații a Apărării
емблема Головного управління військової розвідки Румунії
Країна: Румунія Румунія
Дата заснування: 1 липня 1999
Юрисдикція: Міністерство національної оборони Румунії
Штаб-квартира: Бухарест
Бюджет: засекречено
Чисельність: засекречено
(700 службовців у 1990 р.[1])
Керівництво
генерал-лейтенант
Маріан Гапау[2]
Сайт
mapn.ro

Генеральний директорат розвідки Румунії або Головне управління військової розвідки Румунії, Головне управління розвідки Міністерства оборони Румунії, Генеральний директорат розвідки Міністерства Оборони Румунії (рум. Direcția Generală de Informații a Apărării, DGIA) — це спецслужба Румунії, у підпорядкуванні Міністерства національної оборони Румунії.

Історія[ред. | ред. код]

Відповідно Указу князя Александра Йоана Кузи в 1859 р. був організований «Інформаційний відділ II» у Міністерстві оборони Румунії та Генеральному штабі, яким безпосередньо і підпорядковувався. Ця інформативна структура працювала безперервно під різними іменами та в різних організаційних структурах: «Бюро 5», «10-й Відділ», «офіс-2» військової розвідки і управління військової розвідки[1].

Після проголошення республіки в Румунії 30 грудня 1947 р. розвідувальне управління Генерального штабу Румунії зазнало організаційних змін щодо обов'язків. Контррозвідувальна діяльність була переведена до відділу військової безпеки[1].

Після румунської революції 1989 р. Міністерство оборони Румунії мало три відомчі структури інформації:

Остання структура була згодом інтегрована в Управління охорони та військової безпеки. Військова розвідка була створена відповідно до Закону № 41 від 1990 року та Закону № 51 від 1991 р.. До 1993 р. згадана розвідка називалася «Науково-дослідний відділ армії». Його основна мета була розкриття та здобуття відомостей про загрози військовому потенціалові держави, особливо від сусідніх держав: Україна, Молдова, Сербія, Угорщина, Болгарія. На посади зазначеної структури вступили колишні співробітники Управління військової розвідки (рум. Direcţii de Informaţii a Armatei, DIA), існувавшої до 1989 року.

Поточна робота контролювалася і координувалася начальником Генерального штабу ЗС Румунії. Управління охорони та військової безпеки було створене у квітні 1990 р. і мало теж непевну юридичну основу. Мало суперечності в діяльності, наборі персоналу в Міністерстві національної оборони Румунії і при виявленні шпигунів, агентів вивідування військових територій в Румунії. Загалом було близько 700 службовців, а керівник військової розвідки був підпорядкований безпосередньо міністрові оборони Румунії[1].

Головне управління розвідки Міністерства оборони Румунії було створене 1 липня 1999 року[3] Постановою Уряду Румунії № 385 від 18 травня 1999 року і наказом Міністра Національної оборони Румунії № 69 від 23 червня 1999 року[4].

У вересні 2010 року була створена оперативна бригада військової розвідки[5].

Колишній керівник Департаменту захисту інформації полковник Ґеорґе Ілє повідомив пресі, що IT структури відчувають проблеми зі збереженням військової таємниці: секретну інформацію дуже важко визначити і освоїти протягом короткого часу. Але інтелект — це національне надбання, яке має бути захищене. У Румунії військова цензура впливала на передачу через Департамент зі зв'язків з громадськістю армії відомостей у ЗМІ. У Румунії був брак правового акту, що регулює захист інформації. Тому, Ґеорґе Ілє зазначив, що у період перехідної економіки Румунія переживає зміни соціального процесу, але повинно бути визначене що захищене, а що ні. Поширення інформації є грою з ризиком і ціною; захист інформації вимагає певних матеріальних витрат, а нездатність захистити має певні ризики.

Структура[ред. | ред. код]

Організована в двох управліннях:

Керівники[ред. | ред. код]

Керівники Головного управління військової розвідки Румунії
Період Особа Примітки
до 2009 року генерал Франциск Радіч[6]
по 2009 році генерал Ґеорґе Саву[6]
2014 р. генерал-лейтенант Маріан Гапау[2]

Завдання[ред. | ред. код]

Обов'язки Головне управління військової розвідки Румунії полягають у наступному:

  1. отримання, обробка, перевірка, зберігання і відновлення інформації та даних про фактори ризику і внутрішніх і зовнішніх загроз, військових і невійськових, які могли б вплинути на національну безпеку в румунській армії[7];
  2. застосування заходів протидії у співробітництві вказаних двох управлінських служб та національними відомчими структурами з державами-членами спілки, коаліцій та міжнародних організацій, в яких Румунія є учасником, і забезпечення національної безпеки секретної інформації, у НАТО та Європейському Союзі[7]

Співтовариство розвідки Румунії[ред. | ред. код]

18 листопада 2005 р. влада оголосила про рішення Верховного ради оборони країни (рум. Secretarul Consiliului Suprem de Aparare a Tarii - CSAT) на чолі з президентом Траяном Басеску про створення вищої, координуючої ланки румунської розвідки, що отримала назву «Національне розвідувальне співтовариство» (рум. Comunitatea Nationala de Informatii - CNI). На яку були покладені обов'язки з координації діяльності всіх силових структур країни, що мають відношення до збору розвідувальної інформації —

Крім цього, румунському розвідувальному співтовариству належало зайнятися централізованою обробкою інформації, яка збирається згаданими структурами, і поширенням аналітичних матеріалів для вищих органів влади — канцелярії президента і прем'єр-міністра, а також керівникам відповідних комісій парламенту Румунії. У 2005 р. — Співтовариство розвідки Румунії очолив генерал-лейтенант Серґіу Ґеорґе Медар[8]

У 2006 р. було всього сім спецслужб у Румунії з Національним органом для перехоплення повідомлень, і Служби розвідки Румунії (рум. Serviciul Român de Informații, sigle (SRI))[9].

Румунія має 571 офіцера розвідки проти 89 аналогічних службовців у Німеччині та 98 — у Франції[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Scurt istoric — DGIA [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
  2. ↑ а б ROBERT TURCESCU, ofiţer acoperit: DGIA, serviciul de spionaj al Armatei Române. Cu ce se ocupă şi structura, 22 Septembrie 2014 [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.], RomaniaTV.NET (рум.)
  3. ↑ Președintele Băsescu a semnat decretul de decorare a Drapelului de luptă al DGIA [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.], de Ovidiu Petrovici, 24 Mai 2011, RomaniaLibera.ro (рум.)
  4. ↑ ROBERT TURCESCU, ofiţer acoperit: DGIA, serviciul de spionaj al Armatei Române. Cu ce se ocupă şi structura [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.], RomaniaTV.NET (рум.)
  5. ↑ Vineri, Moș Teacă și-a făcut încă un serviciu secret [Архівовано 15 вересня 2010 у Wayback Machine.], 11 septembrie 2010 (рум.)
  6. ↑ а б Directorul Directiei Generale de Informatii a Apararii a fost inlocuit [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
  7. ↑ а б MApN: Directia Generala de Informatii a Apararii nu detine informatii despre firma «Desintco» [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.], 24 august 2009, Hotnews.ro (рум.)
  8. ↑ Проблемы интеграции Румынии в ЕС решат спецслужбы [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Roumanie: la stratégie nationale de défense à l'ordre du jour [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.], mars 2007, roumanie.com, ISSN 1765-2820 (фр.)
  10. ↑ «La Roumanie championne d'Europe des services secrets» [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.], avril 2006, Spyworld Actu (фр.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генеральний_директорат_розвідки_Румунії&oldid=37752921