Гейландит

Гейландит
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Генрі Гейландd[1]
CMNS: Гейландит у Вікісховищі

Гейландит (англ. heulandite; нім. Heulandit m) — мінерал, водний алюмосилікат кальцію і натрію, група цеолітів.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: (Ca, Na2)4[Al8Si28O72]24H2O, за іншими даними Ca[Al2Si7O18]6H2O.

Домішки: Sr, K, Ba, Mg.

Сингонія триклінна (за інш. даними моноклінна).

Твердість 3,5-4.

Густина 2,1-2,2.

Блиск скляний до перламутрового. Безбарвний, сірий, білий, жовтий, рожевий, червоний або коричневий. Прозорий і напівпрозорий.

Форми виділення: листуваті маси з майже паралельним зростанням пластинок, також зернисті агрегати, що складаються з кристалів таблитчастого та ізометричного габітусу. Зустрічається у міаролових порожнинах в базальтах та андезитах в асоціації зі стильбітом та ін. цеолітами. В друзах скарнів знаходиться спільно з ґранатом і аксинітом. Аутигенний мінерал у вапняках.

Знайдений в Ісландії, на Фарерських островах, в районі Бомбею в Індії і в Пітерс-Пойнт (провінція Нова Шотландія, Канада).

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • гейландит баріїстий (відміна гейландиту, яка містить близько 2,5 % ВаО);
  • гейландит стронціїстий (відміна гейландиту, яка містить до 3,65 % SrO).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]