Ганна Кралль

Ганна Кралль
пол. Hanna Krall-Szperkowicz
Народилася 20 травня 1935(1935-05-20)[1][2][…] (88 років)
Варшава, Польська Республіка[1]
Країна  Республіка Польща
Діяльність письменниця, журналістка
Alma mater Міжнародна письменницька програмаd і Варшавський університет
Знання мов польська[4][5]
Членство Асоціація письменників Польщі і Спілка письменників Польщіd
У шлюбі з Jerzy Szperkowiczd
Нагороди
IMDb ID 0469413

Ганна Кралль (пол. Hanna Krall , 20 травня 1935, Варшава) — польська письменниця і журналістка.

Біографія[ред. | ред. код]

Має єврейське походження. Виросла в Любліні. У роки війни переховувалася, її батько і багато родичів загинули. Після війни виховувалася в дитячому будинку. Закінчила Варшавський університет. З 1955 року працювала в столичній газеті Życie Warszawy. У 19661969 роках була кореспондентом тижневика Політика в СРСР, в 1969 — 1981 роках — співробітниця Політики, пішла з редакції після оголошення воєнного стану. Працювала в кіно, викладала журналістику. З початку дев'яностих років співпрацювала з Газета Виборча. За її сценаріями знято фільми Яна Якуба Кольського, Кшиштофа Кесльовського, з яким вона дружила. Їй належать спогади про К. Паустовського[6].

Член Спілки письменників Польщі.

Вона була дружиною журналіста Єжи Шперковича (помер у 2022 році).

Книги[ред. | ред. код]

  • Na wschód od Arbatu, Warszawa: Iskry, 1972 (репортажі з СРСР)
  • Zdążyć przed Panem Bogiem, Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1977 (роман про Варшавське гетто, в співавторстві з Мареком Едельманом)
рос.пер. : Ганна Кралль. Випередити Господа Бога. М., Текст , 2011 року.
  • Sześć odcieni bieli, Warszawa: Czytelnik, 1978
  • Sublokatorka, Paryż: Libella, 1985; Kraków 1985
  • Okna, Londyn: Aneks, 1987; Warszawa 1987
  • Trudności ze wstawaniem, Warszawa 1 988 (офіційне видання — Warszawa: Alfa, 1990)
  • Hipnoza, Warszawa: Alfa, 1989
  • Taniec na cudzym weselu, Warszawa: BGW, 1993
  • Co się stało z naszą bajką, Warszawa: Twój Styl, 1994 (повість для дітей)
  • Dowody na istnienie, Poznań: Wydawnictwo a5, 1995
  • Tam już nie ma żadnej rzeki, Kraków: Wydawnictwo a5, 1998.
  • To ty jesteś Daniel, Kraków: Wydawnictwo a5, 2001.
  • Wyjątkowo długa linia, Kraków: Wydawnictwo a5, 2004 року (літературна премія Ніке, 2005)
  • Spokojne niedzielne popołudnie, Kraków: Wydawnictwo a5, 2004
  • Król kier znów na wylocie, Warszawa: Świat Książki, 2006 (номінація на премію Angelus)
  • Żal, Warszawa: Świat Książki, 2007
  • Różowe strusie pióra, Warszawa: Świat Książki 2009
  • Biała Maria, Warszawa: Świat Książki, 2011

Публікації російською мовою[ред. | ред. код]

Визнання[ред. | ред. код]

Велика премія Фонду Культура (+1999). Католицький орден Ecce Homo [1] [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (2003). Лейпцизька книжкова премія за внесок у європейське взаєморозуміння (2000). Премія Гердера за внесок в розвиток європейської культури (2005). Премія Рікарда Хух (2008). Нагороджена також іншими літературними і журналістськими преміями на батьківщині і за кордоном. Її книги перекладені багатьма мовами світу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #115484108 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Discogs — 2000.
  3. Babelio — 2007.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. CONOR.Sl
  6. Московский литературный музей-центр К. Г. Паустовского. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 18 червня 2011.

Література[ред. | ред. код]

  • Mrugalla G. Die polnische Schriftstellerin Hanna Krall. München: Edition Text + Kritik, 1997.
  • Kot W. Hanna Krall. Poznań: Dom Wydawniczy Rebis, 2000.
  • Hanna Krall / Red. Elżbieta Kalinowska-Styczeń. Kraków: Villa Decius, 2000.
  • Mąka-Malatyńska K. Krall i filmowcy. Poznan: Wydawnictwo Poznańskie, 2006
  • Antczak J. Reporterka: rozmowy z Hanną Krall. Warszawa: Rosner i Wspólnicy, 2007

Посилання[ред. | ред. код]