Ганна Гарт

Ганна Гарт
Гарт 2019 року
Особиста інформація
Ім'я при народженні Ганна Мод Гарт (Hannah Maud Hart)
Народилася 2 листопада 1986(1986-11-02) (37 років)
Пало-Альто, Каліфорнія, США,
Країна США
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі) і Burlingame High Schoold
Діяльність гумористка, письменниця, акторка
Вебсайт hannahhart.com
YouTube
Роки активності з 2011 року
Жанр гумор, кулінарія
Мова англійська


Срібна кнопка YouTube, якою нагороджують за досягнення каналом відмітки у 100 000 (сто тисяч) підписників або більше. 100 000 підписників 2011
Золота кнопка YouTube, якою нагороджують за досягнення каналом відмітки у 1 000 000 (один мільйон) підписників або більше. 1 000 000 підписників 2014
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарт.

Ганна Мод Гарт (англ. Hannah Maud Hart; нар. 2 листопада 1986) — американська блогерка, гумористка, письменниця та акторка. Відома своїм проєктом «Моя п'яна кухня» (англ. My Drunk Kitchen), в якому готує всілякі страви напідпитку. Окрім свого головного каналу на ютюбі, Гарт має другий, на якому вона ділиться своїми думками щодо різних тем. Вона спродюсувала незалежну комедійну стрічку «Табір „Такота”[en]» (2014), а також зіграла роль героїні на ім'я Елісон Генрі. Гарт є авторкою гумористичної кулінарної книги «Моя п'яна кухня: Посібник з їди, пиття та потурання серцеві» (англ. My Drunk Kitchen: A Guide to Eating, Drinking, and Going with Your Gut), що став бестселером за версією «Нью-Йорк таймз».

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Ганнова мати страждала від психозу, тому їхню оселю подекуди перевіряли на якість умов життя.[1] Гарт має старшу сестру, на ім'я Наомі (англ. Naomi), та молодшу єдинокровну сестру, Меґґі (англ. Maggie). Після здобуття освіти у Бурлінґеймській середній школі[en], Гарт нетривалий час жила в Японії восени 2006 року, згодом повернулася додому. Вона завершила навчання в Університеті Каліфорнії в Берклі[2] в травні 2009 року, здобувши два ступені: з англійської літератури та японської мови.[3][4] Після цього, Гарт переїхала до Сан-Франциско, щоб жити зі своєю найкращою подругою Ганною Ґелб, з якою вони разом записували подкаст «Проганналізуй це» (англ. Hannalyze This). Згодом Гарт переїхала до Брукліну, що в місті Нью-Йорку, аби розвиватися як письменниця. Зрештою, замість омріяного письменництва, вона коригувала японські та англійські тексти для мангеттенського підприємства. Створивши канал на ютюбі, два місяці по тому вона звільнилася з роботи, аби зосередитися на своєму проєкті «Моя п'яна кухня».[5]

«Моя п'яна кухня»[ред. | ред. код]

Найбільш відомий проєкт Ганни зародився у березні 2011 року, коли вона перебувала в будинку сестри та розмовляла з другом вебкамерою. За допомогою свого макінтошу, Гарт зафільмувала, як вона, сп'яніла від вина, намагалася приготувати сирний сандвіч без сиру.[6] Вона завантажила це відео на ютюб, назвавши його «Моя п'яна кухня».[5] За кілька днів воно налічувало 100 000 переглядів. Глядачі почали просити продовження, і Гарт зробила ще декілька випусків. Згодом, вона перейменувала своє відео про сандвіч, аби відмітити його як перший епізод її проєкту.[Прим. 1][7] У липні 2011, «Моя п'яна кухня» налічувала 800 000 переглядів, через що Гарт отримала партнерство ютюбу.[8]

Ганна приймала деяких відомих особистостей у своєму проєкті, зокрема, британського кухаря Джеймі Олівера,[9] акторку Мері Луїз-Паркер, актора Кріса Гардвіка, блогера Тайлера Оклі[fr], співака Ленса Беса[en] та письменника Джона Ґріна, що згодом написав передмову до її кулінарної книги.[10] Гумористка Сара Сільверман також співпрацювала з Ганною Гарт у грудні 2014, у відео, що показувало лікувальні властивості коноплі.[11]

Нові епізоди «Моєї п'яної кухні» виходять щочетверга на головному каналі Гарт. 2013 року, на третьому врученні нагороди «Стрімі»[en], Ганна Гарт стала лавреаткою нагороди в категорії «Найкращий жіночий гумористичний виступ» (англ. Best Female Performance in a Comedy).[12] 2014 року Гарт, разом з Ґрейс Гелбіґ[en], була співведучою четвертої церемонії «Стрімі». Тоді «Моя п'яна кухня» була номінована як «Найкраща комедія» (англ. Presentation's award for best comedy).[13]

«Привіт, Гарто: Тур»[ред. | ред. код]

2 січня 2013 року Ганна завантажила на ютюб відео, в якому розповіла про думки щодо світового туру, зі своїми виступами. Вона спорядила кампанію зі збору коштів на «Індіґоґо», з метою зібрати $50 000 упродовж місяця. Проте, з плином кількох годин, мету вже було досягнуто. Гарт вирішила продовжити збір коштів до 2 лютого. Залежно від кількости набраних грошей, вона мала намір відвідати Канаду, Європу та Австралію.[14] Врешті, люди посплачували їй понад $220 000. Перший етап туру відбувся у квітні 2013 року.

«Привіт, Гарто: Тур» (англ. Hello Harto: The Tour Show) складався з трьох частин: відеоблогу, мандрів і кулінарії.[15] Гарт завантажувала різні відео про її подорож на своєму другому каналі, «ТвояГарто» (англ. YourHarto). Також, щочетверга, на її основному каналі з'являлися відео про міста, в яких Ганна перебувала під час туру; а також кулінарні відео, які Гарт фільмувала вдома у гостей, що жили у відвідуваних нею містах. Гарт мандрувала разом з командою, яка, окрім неї, складалася з Перл Вайбл (англ. Pearl Wible; продюсерки), Сема Молера (англ. Sam Molleur; режисера) та Ніка Андервуда (англ. Nick Underwood; водія). Лейтмотив туру,[Прим. 2] написаний Гарт, супроводжувався відео, в якому її прихильники гуляли коло їхніх улюблених місць.[16]

Після незадоволених відгуків деяких прихильників, які бідкувалися, що Гарт відвідує недостатньо місць та робить замало зустрічей, вона завантаживала відео під назвою «Справжній „Привіт, Гарто“». У ньому вона показувала, як проходить робота під час туру, та пояснювала, чому вона така непроста.[17]

У листопаді 2014, почали з'являтися відео про подорож Гарт до Австралії та Нової Зеландії, що були зафільмовані за рік до туру, за грошової підтримки «Контікі-турз[en]». Окрім неї, в них взяли участь й інші блогери.[18]

Без фільтрів[ред. | ред. код]

2 лютого 2013 Ганна Гарт взяла участь у гумористичному проєкті, разом з її подругами Ґрейс Гелбіґ[en] та Меймрі Гарт[en]. Він був утілений у виставковій залі «Нерд-мелт» (англ. NerdMelt), що в Лос-Анджелесі. Вони закликали авдиторію фільмувати їхній виступ, та завантажувати до соцмереж, із гештегом #ДійствоБезФільтрів (англ. #NoFilterShow). Проєкт швидко став відомим на Тамблері та ютюбі. Гарт, Гелбіґ і Гарт повторили виступ (тривалістю 75 хвилин), на заході «Плейлист-лайв[en]» у березні 2013 року. Прихильники почали просити відвідати різні країни з виступом, тому гумористки вирішили об'єднати дати їхнього дійства з туром «Привіт, Гарто».[19] #ДійствоБезФільтрів повернулося з декількома виступами у серпні, жовтні та листопаді 2014, та влітку 2015 року. Вони також гастролювали за кордоном, у Лондоні та Дубліні.

«Табір „Такота“»[ред. | ред. код]

2 серпня 2013 року, Гарт, зі сцени «ВідКону» оголосила про свою участь у стрічці «Табір „Такота“», до якої також долучилися Ґрейс Гелбіґ[en] та Меймрі Гарт[en].[20] Головня героїня фільму, дівчина Еліза (Гелбіґ), змушена покинути свою роботу у великому місті, та повернутися до свого літнього табору, де вона возз'єднується зі своїми подругами Елісон (Г. Гарт) і Максін (М. Гарт). Фільмування кінокартини, зрежисованої Крісом і Ніком Райде́лами, почалося 21 серпня 2013 року в Каліфорнії. Майкл Ґолдфайн з «Рокстрім студіоз» був одним з продюсерів фільму.[21] Трейлер «Табору „Такота“» був завантажений 21 грудня 2013 року.[22] 14 лютого 2014 року фільм став доступний для завантаження на офіційному сайті.[23] 1 грудня того ж року перегляд «Табору „Такота“» став можливим на «Нетфліксі».[24]

Гумористична кулінарна книга[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року Гарт випустила свою першу гумористичну книгу. Книга одержала назву «Моя п'яна кухня: Посібник з їди, пиття та потурання серцеві». Гарт описувала свою книгу як «самовчитель з веселощів та кухарства напідпитку».[25] Кулінарна книга ввійшла до списку бестселерів «Нью-Йорк таймз» під шостим номером у категорії «Поради, самовчителі та інше». Вона залишилась на цій позиції ще два тижні.[26][27][28] Часопис «Паблішерз Віклі» поставив книгу Гарт на третє місце в рейтингу нехудожніх видань у твердій обкладинці, назвавши цю книгу не так кулінарною, як розповіддю про друзів для друзів. Письменник Джон Ґрін у своїй передмові написав: «Я забороняю після прочитання цієї дивовижної та корисної книги, згортати її, не закохавшись у Гарт».[29]

Мемуари[ред. | ред. код]

Гарт написала мемуари під назвою «Буферизація: Непоширені історії про цілковито завантажене життя» (англ. Buffering: Unshared Tales of a Life Fully Loaded).[30] Книга була видана виданням «Гарпер-Колінз Паблішинг» 18 жовтня 2016 року. Вона посіла четверте місце в списку «Найкращі продажі (тверда обкладинка)» від «Нью-Йорк таймз».[31]

Ганна Гарт у відео «Влоґбразерс» (англ. Vlogbrothers) 2016 року.

«Електровумен та Дайнаґерл»[ред. | ред. код]

26 лютого 2015 року ЗМІ оголосили, що Гарт разом із Ґрейс Гелбіґ фільмуватимуться у новій версії дитячого телесеріалу сімдесятих «Електровумен та Дайнаґерл».[32]

«Брудні 30»[ред. | ред. код]

28 жовтня 2015 року Гарт оголосила, що вона, разом із Ґрейс Гелбіґ та Меймрі Гарт, братиме участь у створенні фільму, який продюсуватиме «Лайонс Ґейт Інтертейнмент» (англ. Lions Gate Entertainment). Фільм мав назву «Брудні 30[en]» (англ. Dirty 30). Його сюжет розповідав про вечірку, що пішла шкереберть. Першопоказ кінокартини відбувся 32 вересня 2016 року.[33] Кеті Волш, з газети «Лос-Анджелес Таймс», написала, що «у „Брудних 30“ Ґрейс Гелбіґ, Ганна Гарт і Меймрі Гарт демонструють свої швидкострільні, чутливі особистості».[34]

Кулінарні передачі[ред. | ред. код]

У червні 2016 Гарт була запрошеною суддею для 12 сезону передачі «Зірка мережі їжі» (англ. Food Network Star).[35] 14 серпня 2017 в телеетері з'явилася її власна телепередача «Ай-Гарт-фуд» (англ. I Hart Food).[36] У шести епізодах, Ганна куштувала їжу в Нью-Мексико, Північній Кароліні, Мейні, Орегоні, Мінесоті та Монтані.[37][36]

«Путня пропозиція»[ред. | ред. код]

У квітні 2019 було оголошено, що Гарт стане відницею нової програми в межах Цифрової мережі Елен (англ. Ellen Digital Network) — «Путня пропозиція» (англ. A Decent Proposal).[38] Програма передавалася на платформі «Елентюб» та на ютюб-каналі [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.] «Елен-шоу».[39][40]

«Їстівна історія»[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року, за сприяння «Баз-Фід[en]», відбувся першопоказ нової передачі Гарт, яка мала назву «Їстівна історія». У ній Гарт досліджувала рецепти минулого та відтворювала їх. Відео опубліковувалися щотижня.[41]

Дискографія[ред. | ред. код]

Сингли[42]

Назви подано мовою оригіналу.

  • «Show Me Where Ya Noms At» (2011)
  • «Oh Internet» (2012)
  • «Cheese Pleasin Me» (2012)
  • «Ur the 1z» (2013)
  • «Summer Jam» (2015)

Особисте життя[ред. | ред. код]

Гарт є лесбійкою.[43] 27 липня вона оголосила про заручини зі своєю дівчиною Еллою Мєлніченко. Побратися вони мають намір 2020 року.[44]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Наслідок Джерело
2013 Шорті

(5-та церемонія вручення)

Найкращі блогери Номінація
Стрімі

(3-тя церемонія вручення)

Найкращий

жіночий виступ: Комедія

Перемога
2014 Стрімі

(4-та церемонія вручення)

Найкраща комедія Перемога
2016 Шорті

(8-ма церемонія вручення)

Найкраща кулінарія Перемога
2016 Стрімі

(6-та церемонія вручення)

Найкраща акторка Номінація
2018 Шорті

(10-та церемонія вручення)

Творець десятиріччя Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. ↑ Новою назвою стала «Моя п'яна кухня, епізод 1: Масло в біса» (англ. My Drunk Kitchen Ep. 1: Butter Yo Shit)
  2. ↑ «Не барися, швидше говори „Привіт“» (англ. Don't Wait To Say Hello)
Джерела
  1. ↑ News, A. B. C. Hannah Hart of 'My Drunk Kitchen' fame turned to meditation while helping mentally ill mother find care. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  2. ↑ University of California, Berkeley. web.archive.org. 13 лютого 2013. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 12 грудня 2019.
  3. ↑ 26 Questions for 26th Birthday! (укр.), архів оригіналу за 26 січня 2022, процитовано 12 грудня 2019
  4. ↑ Saxe, Lizzy. How Do You Describe Hannah Hart's Career? It's Complicated. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  5. ↑ а б Tiffany, Kaitlyn (19 жовтня 2016). My Drunk Kitchen creator Hannah Hart on life as a YouTube star. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  6. ↑ Q&A;: Hannah Hart on Drunk Cooking and Her Web Cooking Show - TIME. web.archive.org. 23 квітня 2017. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 13 грудня 2019.
  7. ↑ Ep. 5 Hannah Hart - Ear Biscuits (англ.), архів оригіналу за 12 листопада 2020, процитовано 13 грудня 2019
  8. ↑ Pesce, Nicole Lyn. 'My Drunk Kitchen' star and YouTube sensation Hannah Hart dishes on what to cook while inebriated. nydailynews.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  9. ↑ Hannah Hart’s My Drunk Kitchen Is a Fun Place to Visit but Don’t Eat the Food | Squid Ink | Los Angeles | Los Angeles News and Events | LA Weekly. web.archive.org. 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 13 грудня 2019.
  10. ↑ Gallucci, Kelly. My sober interview: Hannah Hart on drunk authors. USA TODAY (амер.). Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  11. ↑ Sarah Silverman Just Brought Weed Into 'My Drunk Kitchen' And The Results Are Glorious. Junkee (амер.). 7 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  12. ↑ 3rd Annual Winners & Nominees. The Streamy Awards (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  13. ↑ Cresci, Elena (8 вересня 2014). The Streamys 2014: 10 of the best winners from the online video awards. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  14. ↑ HELLO, HARTO!. Indiegogo (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 15 грудня 2019.
  15. ↑ HELLO, HARTO! (Ep. 1) - Leaving Los Angeles (англ.), архів оригіналу за 30 квітня 2022, процитовано 15 грудня 2019
  16. ↑ "Don't Wait to Say Hello" - music video (англ.), архів оригіналу за 8 березня 2016, процитовано 15 грудня 2019
  17. ↑ The Real HELLO, HARTO! (англ.), архів оригіналу за 13 квітня 2019, процитовано 15 грудня 2019
  18. ↑ The RoadTrip AUSTRALIA, powered by Contiki | Melbourne | Episode 1 (англ.), архів оригіналу за 23 червня 2017, процитовано 15 грудня 2019
  19. ↑ With ‘Daily Grace’ videos, comedian builds fan base - The Boston Globe. BostonGlobe.com (амер.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  20. ↑ Grace Helbig, Hannah Hart, Mamrie Hart To Chill At ‘Camp Takota’. www.tubefilter.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  21. ↑ Goldstein, Rich (12 лютого 2014). YouTube’s Holy Trinity Goes to ‘Camp Takota’ (англ.). Процитовано 15 грудня 2019.
  22. ↑ Camp Takota. www.camptakota.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  23. ↑ CAMP TAKOTA TRAILER: REDUX (укр.), архів оригіналу за 29 серпня 2021, процитовано 15 грудня 2019
  24. ↑ Spangler, Todd; Spangler, Todd (25 листопада 2014). Netflix Picks Up ‘Camp Takota’ from YouTube Stars Grace Helbig, Mamrie Hart and Hannah Hart. Variety (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 15 грудня 2019.
  25. ↑ Eber, Hailey (10 серпня 2014). Comedian Hannah Hart turns boozy night into cooking show. New York Post (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  26. ↑ Advice, How-To & Miscellaneous Books - Best Sellers - Aug. 31, 2014 - The New York Times. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  27. ↑ Advice, How-To & Miscellaneous Books - Best Sellers - Sept. 7, 2014 - The New York Times. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  28. ↑ Advice, How-To & Miscellaneous Books - Best Sellers - Sept. 14, 2014 - The New York Times. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  29. ↑ This Week's Bestsellers: August 25, 2014. www.publishersweekly.com. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  30. ↑ My Drunk Kitchen creator Hannah Hart on life as a YouTube star. Архів оригіналу за 12 грудня 2019.
  31. ↑ Cowles, Gregory (28 жовтня 2016). The Story Behind This Week’s Best Sellers. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  32. ↑ Grace Helbig, Hannah Hart are the new 'Electra Woman and Dyna Girl'. Архів оригіналу за 26 січня 2020.
  33. ↑ Dirty Thirty Movie. Архів оригіналу за 11 квітня 2019.
  34. ↑ Review: In 'Dirty 30,' Grace Helbig, Hannah Hart and Mamrie Hart showcase their rapid-fire, quippy personalities. Los Angeles Times (амер.). 23 вересня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 9 березня 2020.
  35. ↑ Food Network Star Season 12: Get To Know The Finalists Here!. web.archive.org. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 4 квітня 2020.
  36. ↑ а б Main|August 11, Sami; 2017. How YouTube Star Hannah Hart Went From Drunk Cooking to Her Own Food Network Show. www.adweek.com (амер.). Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 4 квітня 2020.
  37. ↑ Knapp, J. D.; Knapp, J. D. (24 червня 2017). YouTuber Hannah Hart Dishes on New Food Network Series ‘I Hart Food’. Variety (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 4 квітня 2020.
  38. ↑ Hannah Hart Debuts Proposal-Planning Series With Ellen Digital Network. Tubefilter (амер.). 18 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  39. ↑ Show, The Ellen. 'A Decent Proposal': Hannah Hart Surprises Eddie & Tricia with a Picture-Perfect Proposal. ellentube.com (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  40. ↑ Germantown Couple Appears on Ellen’s “A Decent Proposal” Web Show. Germantown Pulse News for Germantown Md (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  41. ↑ Edible History : Season 1. YouTube (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 4 квітня 2020.
  42. ↑ YOU'RE THE 1Z, by Hannah Hart and Dave Days. Harto. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  43. ↑ Hannah Hart on her new book, coming out and style icons. AfterEllen. 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2020.
  44. ↑ YouTube Star Hannah Hart Is Engaged to Longtime Girlfriend Ella Mielniczenko — All the Details. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  45. ↑ THE OFFICIAL 5TH ANNUAL SHORTY AWARD NOMINEES. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 9 травня 2013.
  46. ↑ 3rd Annual Winners & Nominees. Streamy Awards. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 18 лютого 2013.
  47. ↑ Cresci, Elena (8 вересня 2014). The Streamys 2014: 10 of the best winners from the online video awards. The Guardian. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 23 червня 2015.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  48. ↑ 4th Annual Winners & Nominees. Streamy Awards. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 21 липня 2018.
  49. ↑ Hannah Hart: Winner in Food. Shorty Awards. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  50. ↑ 6th Annual Winners & Nominees. Streamy Awards. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 21 липня 2018.
  51. ↑ Hannah Hart: Nominated in Creator of the Decade. Shorty Awards. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Засновники
Логотип YouTube
Події
Канали
Колишні найпопулярніші
Відео
Додатки та сервіси
Пов'язані статті
Це незавершена стаття про коміка чи комікесу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганна_Гарт&oldid=42168291