Галичник
| Галичник
Координати 41°35′39″ пн. ш. 20°39′11″ сх. д. / 41.59416666669477536° пн. ш. 20.65305555558378003° сх. д.Координати: 41°35′39″ пн. ш. 20°39′11″ сх. д. / 41.59416666669477536° пн. ш. 20.65305555558378003° сх. д.
|
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2019) |
Галичник (мак. Галичник) — гірське село в Північній Македонії, що разом з Лазарополем є одним із двох найбільших і найстаріших міяцьких сіл. У Галичнику добре збереглася традиційна архітектура, зокрема амфітеатр на сільській площі. Село славиться своїми околицями і природним заповідником. Люди з Галичника і північного заходу Македонії цінують місцевий жовтий сир кашкавал, який виробляється в регіоні, а також місцевий білий сир «бело сиренjе» у солоній ропі, який також є традиційним у цьому регіоні.
Розташування[ред. | ред. код]
Село розташоване на схилах гори Бистра за 10 км від штучного Мавровського озера і зимового курорту Лазаревські зорі.
Історія[ред. | ред. код]
Селище розташоване в етнографічному регіоні Міяція, названому на честь міяків (Мијаци/Mijaci), — племені, яке історично населяє цей гірський край.
Наявність багатьох пасовищ для худоби привернула волохів, пастухів, які засновували поселення на базі тваринництва та скотарства[1]. В минулому економіка Галичника спиралася на домашню худобу, особливо торгівлю вівцями, виготовлення сиру, м'яса та виробів із вовни. Багато сімей з величезними стадами худоби розбагатіли. Ці люди локально відомі як «чабани». Цей термін використовують для означення заможних пастухів.
У селі були сильні традиції печальби — сезонних робіт, коли багато чоловіків виїжджали з села на роботу у великі міста, як кваліфіковані робітники, такі як каменярі, теслі і муляри. Вони могли знаходитися далеко від Галичника протягом кількох місяців або навіть років. На сезонній роботі вони заробляли достатньо, щоб прогодувати свої сім'ї, а іноді й багатіли.
Події[ред. | ред. код]
Найважливіша подія в селі — це Галичницьке весілля, традиційний весільний звичай, що проводиться щорічно в липні, на день села і його святого покровителя — Апостола Петра. У XXI столітті звичай є туристичною визначною пам'яткою села, знаходиться під захистом ЮНЕСКО.[2]
Ще одна щорічна подія — Галичницька мистецька колонія.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Александар Сарієвський (1922—2002) — знаковий македонський співак і автор пісень;
- Георгі Пулевський (1838—1895) — македонський письменник, словникар, історик, революціонер і військовий діяч;
- Партеній Зографський (1818—1876) — болгарський священик, філолог та фольклорист;
- Димитрі Бужаровський (н. 1952) — македонський композитор;
- Доксим Михайлович (1883—1912) — сербський вчитель, воєвода Сербської революційної організації;
- Славко Брезовський (1922—2017) — македонський архітектор-модерніст. Головний архітектор університету Скоп'є.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Галічнік, Скудріньє та озеро Дебар. -
Церква Святих Петра і Павла. -
Стара поштівка з Галічніка — 1903—1908 -
Архітектура Галічніка -
Запит із печаткою від Кіпро Мітрєва із с. Сушича в районі Галічніка з проханням отримати дозвіл на купівлю овець (18 березня 1917 р.) -
Населення за національністю у десяти муніципалітетах міського самоврядування міста Галічнік. 1917 рік
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Linda Welters (1 листопада 1999). Folk Dress in Europe and Anatolia: Beliefs about Protection and Fertility. Bloomsbury Academic. с. 100–. ISBN 978-1-85973-287-8. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Teskoto. www.soros.org.mk. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 19 жовтня 2008.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Галичника
- Передостанній етап процедури входження Галічнікського весілля у список ЮНЕСКО — Вибір з понад 30 обрядів
- Галичник у Македонії, Кінотека Македонії 1939-40 від filmarchivesonline [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Зображення з Галічніка
- Фото з Галічнікського весілля [Архівовано 15 лютого 2012 у Wayback Machine.]