Галенков Іван Спиридонович

Галенков Іван Спиридонович
Народився 1891
Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія
Помер 11 грудня 1980(1980-12-11)
Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник Перша світова війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938

Іва́н Спиридо́нович Галенко́в (1891, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 11 грудня 1980(1980-12-11), Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, генерал-майор юстиції. Депутат Верховної ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1891(1891) року в родині робітника-пічника в місті Одесі, нині Одеська область, Україна. Закінчив початкову школу. У 1904—1905 роках служив хлопцем у крамницях та булочній Одеси.

З 1906 по 1909 рік навчався в ремісничій школі, здобув спеціальність підмайстра слюсаря. Трудову діяльність розпочав у 1909 році слюсарем і токарем шпалерної фабрики «Тарнополь» в Одесі, де пропрацював два роки. Потім майже рік працював у різних майстернях Одеси.

З 1912 по 1917 року — в російській імператорській армії, служив солдатом та писарем. Учасник Першої світової війни.

Після Лютневої революції 1917 року активно допомагав організації солдатських комітетів, брав участь у з'їзді 10-ї армії і військ Західного фронту в Мінську. Був звільнений з російської армії як «пробільшовицьки налаштований елемент».

Член РСДРП(б) з листопада 1917 року.

Брав активну участь у більшовицьких збройних виступах в Одесі в кінці 1917 року, служив у Червоній гвардії. У 1918 році — співробітник Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі із контрреволюцією у Москві. З 1918 року — у Червоній армії. Служив червоноармійцем 1-го Одеського батальйону імені Леніна. Працював інструктором губернського комітету РКП(б), був комісаром продовольчого загону. З грудня 1921 по 1933 рік — на відповідальній та військово-юридичній роботі в Червоній армії.

З 1933 року — голова Військового трибуналу військового корпусу, член колегії і заступник голови трибуналу Українського військового округу, голова Військового трибуналу Київського особливого, Північно-Кавказького військових округів. Військовий юрист, член виїзної сесії Військової Колегії Верховного Суду СРСР. Причетний до винесення смертних вироків в УРСР за сфальсифікованими справами невинним особам, згодом реабілітованим.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Роздільнянській виборчій окрузі № 108 Одеської області.

Під час німецько-радянської війни працював головою Військового трибуналу 56-ї окремої армії Південного фронту, Північно-Західного резервного, 2-го Білоруського, 3-го Прибалтійського фронтів.

Потім — у відставці, персональний пенсіонер союзного значення в Одесі.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-майор юстиції (11.03.1943)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]