Гай Фанній

Гай Фанній Страбон (середина — кінець II ст. до н. е.) — давньоримський політик, консул 122 року до н. е., та історик-анналіст II ст. до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з аристократичної родини. Проте замало знань щодо його життя. Відомо, що він слухав лекції стоїка Панетія. Невідомо коли став зятем Гая Лелія, впливового римського політика, друга Сципіона Молодшого.

У 146 році до н. е. Гай Фанній брав участь у захоплені Карфагену. У 142 році став народним трибуном. У 141 році до н. е. його було спрямовано з підкріпленням для військ, що боролися з Віріатом.

Після повернення через деякий час зблизився з партією Гракхів. Він став другом Гая Гракха, за допомогою останнього Гая Фаннія у 122 році до н. е. обрано консулом. Втім незабаром перейшов на бік оптиматів й виступив проти законопроєкту Гая Гракха щодо надання італікам прав римського громадянства. Після цього допомагав розбити прихильників Гракха.

Творчість[ред. | ред. код]

Фанній написав роботу під назвою «Аннали», яка починалася з стародавніх часів до його часу. Сучасники та нащадки цінували цю історичну працю, зокрема Саллюстій та Цицерон. До нашого часу надійшло лише 9 фрагментів.

Джерела[ред. | ред. код]

• Badian, Ernst, Domitus Ahenobarbus, Gnaeus (2), in Hornblower, Simon, Oxford Classical Dictionary, Oxford, Oxford University Press. (англ.)

п о р Консули 150-126 до н.е. → Консули Римської республіки 125-101 до н.е. → Консули 100-76 до н.е. 125: Марк Плавцій Гіпсей і Марк Фульвій Флакк — 124: Гай Кассій Лонгін і Гай Секстій Кальвін — 123: Квінт Цецилій Метелл Балеарік і Тіт Квінкцій Фламінін — 122: Гней Доміцій Агенобарб і Гай Фанній — 121: Луцій Опімій і Квінт Фабій Максим — 120: Публій Манілій і Гай Папірій Карбон — 119: Луцій Цецилій Метелл Далматік і Луцій Аврелій Котта — 118: Марк Порцій Катон і Квінт Марцій Рекс — 117: Луцій Цецилій Метелл Діадемат і Квінт Муцій Сцевола — 116: Гай Ліциній Гета і Квінт Фабій Максим Ебурн — 115: Марк Емілій Скавр і Марк Цецилій Метелл — 114: Маній Ацілій Бальб і Гай Порцій Катон — 113: Гай Цецилій Метелл Капрарій і Гней Папірій Карбон — 112: Марк Лівій Друз і Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 111: Публій Корнелій Сціпіон Назіка Серапіон і Луцій Кальпурній Бестія — 110: Марк Мінуцій Руф і Спурій Постумій Альбін — 109: Квінт Цецилій Метелл Нумідійський і Марк Юній Сілан — 108: Сервій Сульпіцій Гальба і Квінт Гортензій, суффект — Марк Аврелій Скавр — 107: Луцій Кассій Лонгін і Гай Марій — 106: Гай Атілій Серран і Квінт Сервілій Цепіон — 105: Публій Рутілій Руф і Гней Маллій Максим — 104: Гай Марій (2-й раз) і Гай Флавій Фімбрія — 103: Гай Марій (3-й раз) і Луцій Аврелій Орест — 102: Гай Марій (4-й раз) і Квінт Лутацій Катул — 101: Гай Марій (5-й раз) і Маній Аквілій

1. ↑ Cicero M. T. De re publica — 0051.
   d:Track:Q656161d:Track:Q1541
2. ↑ ^{а б} Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
   d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021
3. ↑ ^{а б} Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489