Гай Норбан
| Гай Норбан (Бальб?) Gaius Norbanus (Balbus?) | |
| Консул 83 до н. е. | |
|---|---|
| Народження: | 2 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Смерть: | 82 до н. е.[1] Родос, Османська імперія |
| Країна: | Стародавній Рим |
| Партія: | маріанці |
| Батько: | невідомо |
| Мати: | невідомо |
| Шлюб: | невідомо |
| Діти: | Гай Норбан Флакк |
Гай Норбан (можливо, мав когномен Бальб, лат. Gaius Norbanus (Balbus ?), ? — 82 до н. е. або 81 до н. е.) — давньоримський політик і воєначальник, консул 83 до н. е.
Біографія[ред. | ред. код]
Норбан був одним з представників homo novus, чиї предки ніколи не займали високих державних посад.
На посаді народного трибуна притягнув до відповідальності Квінта Сервілія Цепіона за поразку в битві при Араузіоні. Близько 89 року Норбан став претором, а потім пропретором в Сицилії. Після кончини вождів партії маріанців Гая Марія і Луція Корнелія Цінни, Норбана обрано консулом на 83 рік, коли маріанці готувалися чинити опір Луцію Корнелію Сулле, що повертався з Греції.
Під час Громадянської війни 83-82 до н. е. Норбан був одним з командувачів армією маріанців[2]. Під його командуванням знаходилася армія, набрана в Римі, з включенням загонів з іншої Італії. Перша битва Норбана з армією Сулли сталася біля Канузія в районі гори Тіфати[3], в якому загинуло 6000 солдатів Норбана і 70 солдатів Сулли[4][5]. Після поразки Норбан відступив у Капую, після чого Сулла зробив невдалу спробу мирних переговорів з ним[6]. Біля Фавенції Норбан і консул 82 року Гней Папірій Карбон почали битву проти Квінта Цецилія Метелла Пія у вкрай невдалих умовах і були розбиті. У цій битві у Норбана загинуло до 10000 вояків, а ще 6000 перебігло на бік сулланців[7].
Незабаром після цього один з підлеглих Норбана, Альбінован, таємно перейшов на бік Сулли слідом за солдатами свого легіону і як доказ своєї вірності зібрав у себе і вбив усіх командирів армії Норбана, причому планувалося, що і Норбан повинен був бути вбитий[7]. Після цієї зради і після здачі сулланцям міста Арімін й військ, щр перебували в околиці, Норбан у відчаї залишив свої війська і відплив на Родос[7]. Через кілька місяців, коли Сулла став диктатором і став вимагати від жителів Родоса видати Норбана, він покінчив життя самогубством на міській площі[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 82: текст на давньогрецькій та російською
- ↑ Плутарх. Сулла, 27
- ↑ Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 84: текст на давньогрецькій та російською
- ↑ За відомостями Плутарха (Сулла, 27), у Норбана загинуло 7000 солдатів
- ↑ Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 86: текст на давньогрецькій та російською
- ↑ а б в г Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 91: текст на давньогрецькій та російською
Посилання[ред. | ред. код]
- Гай Норбан. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
