Гай Кальпурній Пізон (консул 67 року до н. е.)

Гай Кальпу́рній Пізо́н (112 — 60 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Кальпурніїв. Про родину його мало відомостей. У 70—х роках до н. е. був арбітром у майновій суперечці Квінта Росція Галла та Гая Фаннія Хереї. У 72 році до н. е. обирається міським претором. Вдовольнив позов багатодітного батька стосовно сина, всиновленого іншою особою. У 69 році до н. е. захищав Секста Ебуція у земляній суперечці з Авлом Цециною.

У 67 році до н. е. обирається консулом (разом з Манієм Ацилівєм Глабріоном). У ході виборів займався масовим підкупом виборців. За це Пізона було притягнуто до суду, втім виправдано завдяки підкупу суддів. Виступав проти закону Габінія щодо надання імперія Гнею Помпею для боротьби із піратами. За наполягання сенату Кальпурній склав альтернативний законопроєкт щодо покарання за підкуп виборців, щоб не допустити прийняття суворішого законопроєкта народного трибуна Корнелія.

У 66 році до н. е. отримав провінції Цизальпійську та Трансальпійську Галлії, якими керував до 65 року до н. е. За цей час придушив повстання галльського племені аллоброгів, сформувавши для цього новий легіон (в подальшому отримав ім'я Legio X Veneria). Після цього брав участь у придушенні змови Луція Сергія Катиліни, підтримавши Марка Тулія Ціцерона. Помер незабаром після цих подій.

Джерела[ред. | ред. код]

• Ціцерон. Att. I 1, 2; 13, 2; 14, 5; 17, 11; XII 21, 1; Q. Rosc. 7; 12—13; 15; 18; 21—22; 37—38; 44; 51; Caec. 34—37; 64; 81; 89—90; 93; Corn. I fr. 23; 45; Mur. 46; 67; Flac. 98; Phil. II 12; Brut. 239
• Karl-Ludwig Elvers: Calpurnius [I 10]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 2, Metzler, Stuttgart 1997, ISBN 3-476-01472-X, Sp. 943.

п о р Консули 100-76 до н.е. → Консули Римської республіки 75-51 до н.е. → Консули 50-28 до н.е. 75: Луцій Октавій і Гай Аврелій Котта — 74: Луцій Ліциній Лукулл і Марк Аврелій Котта — 73: Марк Теренцій Варрон Лукулл і Гай Кассій Лонгін — 72: Луцій Геллій Публікола і Гней Корнелій Лентул Клодіан — 71: Публій Корнелій Лентул Сура і Гней Ауфідій Орест — 70: Гней Помпей і Марк Ліциній Красс — 69: Квінт Гортензій Гортал і Квінт Цецилій Метелл Критський — 68: Луцій Цецилій Метелл і Квінт Марцій Рекс, суффект — Сервілій Ватія — 67: Гай Кальпурній Пізон і Маній Ацилій Глабріон — 66: Маній Емілій Лепід і Луцій Волкацій Тулл — 65: Луцій Аврелій Котта і Луцій Манлій Торкват — 64: Луцій Юлій Цезар і Гай Марцій Фігул — 63: Марк Туллій Цицерон і Гай Антоній Гібрида — 62: Децим Юній Сілан і Луцій Ліциній Мурена — 61: Марк Пупій Пізон Фругі Кальпурніан і Марк Валерій Мессала Нігер — 60: Квінт Цецилій Метелл Целер і Луцій Афраній — 59: Гай Юлій Цезар і Марк Кальпурній Бібул — 58: Луцій Кальпурній Пізон Цезонін і Авл Габіній — 57: Публій Корнелій Лентул Спінтер і Квінт Цецилій Метелл Непот — 56: Гней Корнелій Лентул Марцеллін і Луцій Марцій Філіпп — 55: Гней Помпей (2-й раз) і Марк Ліциній Красс (2-й раз) — 54: Луцій Доміцій Агенобарб і Аппій Клавдій Пульхр — 53: Гней Доміцій Кальвін і Марк Валерій Мессала Руф — 52: Гней Помпей (3-й раз) і Квінт Цецилій Метелл Пій Сципіон Назіка — 51: Сервій Сульпіцій Руф і Марк Клавдій Марцелл

1. ↑ ^{а б} Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489
2. ↑ ^{а б} Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
   d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021