Гайчук-Раздорська Таїсія Іванівна

Гайчук-Раздорська Таїсія Іванівна
Народилася30 вересня (13 жовтня) 1917 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ставрополь, Російська республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла14 грудня 1979(1979-12-14) (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульпторка, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВсеукраїнський художній інститут (1936) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіШервуд Леонід Володимирович, Кратко Бернард Михайлович і Гельман Макс Ісайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніБілостоцький Анатолій Юхимович і Бородай Василь Захарович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка і Київський палац піонерів і школярів Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГайчук Павло Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГайчук Василь Павлович Редагувати інформацію у Вікіданих

Таїсія Іванівна Гайчу́к-Раздо́рська (13 жовтня 1917, Ставрополь — 14 грудня 1979, Київ) — українська радянська скульпторка і педагог; член Спілки радянських художників України. Дружина співака Павла Гайчука, мати художника Василя Гайчука.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 13 жовтня 1917 року в місті Ставрополі (нині Росія). 1936 року закінчила Всеукраїнський художній інститут у Києві, де навчалася у Леоніда Шервуда, Бернарда Кратка, Макса Гельмана.

Протягом 1940—1941 та 1950—1955 років викладала скульптуру в Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка; у 1965—1972 роках — у Київському палаці піонерів. Серед учнів: Анатолій Білостоцький, Василь Бородай. Мешкала у Києві в будинку на вулиці Чекістів, № 24/1, квартира № 25. Померла у Києві 14 грудня 1979 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкової і декоративної скульптури. Створила реалістичні скульптурні портрети діячів культури та військових. Головна творча тема — доля жіноцтва, материнства, діти. Серед робіт:

  • «Закохані» (1936);
  • «Кайдани» (1940, бронза);
  • портрет ливарника Ходжа Дурди (1946);
  • «Володимир Ленін з дівчинкою» (1950);
  • «Зламаний меч» (1964);
  • «За мир» (1965).

Брала участь у республіканських виставках з 1940 року, всесоюзних — з 1946 року.

Література

[ред. | ред. код]