Гайнц Гельміх
| Гайнц Гельміх | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Heinz Hellmich | ||||||||||||
| Народження | 9 червня 1890.svg){kind=small} Карлсруе, Велике герцогство Баден | |||||||||||
| Смерть | 17 червня 1944 (54 роки) Канвіль-ла-Рок, Манш | |||||||||||
| Країна | Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Рейх | |||||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Райхсгеер.svg){kind=small} Рейхсвер.svg){kind=small} Вермахт | |||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | |||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||
| Роки служби | 1908–1944 | |||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||
| Формування | 7-ма армія Група армій «B» | |||||||||||
| Командування | 23-тя піхотна дивізія 141-ша резервна дивізія 243-тя піхотна дивізія | |||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Гайнц Гельміх (нім. Heinz Hellmich; нар. 9 червня 1890, Карлсруе — пом. 17 червня 1944, Канвіль-ла-Рок, Манш) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1941) вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1944, посмертно). Учасник Першої та Другої світових війн.
Біографія[ред. | ред. код]
Військова кар'єра
Гайнц Гельміх народився 9 червня 1890 року в Карлсруе. 14 листопада 1908 року вступив до армії фанен-юнкер 136-го піхотного полку. У 1910 році він отримав звання офіцера. На початок Першої світової війни командир взводу у кулеметній роті свого полку. Вже 3 вересня 1914 року дістав поранення у бою та був госпіталізований. З січня до вересня 1915 року командир роти 136-го полку на Східному фронті. 23 вересня 1915 року захоплений у полон російськими військами. 26 лютого 1918 року втік з полону до Німеччини. У квітні 1918 року лейтенант Гельміх повернувся до строю німецької імперської армії, служив у штабі групи армій герцога Альбрехта Вюртемберзького. Потім служив у 15-му штурмовому батальйоні.
Після війни Гельміх залишився на службі у рейхсвері. Обіймав низку важливих посад у Генеральному штабі та командних посад у військах. У 1932 році був викладачем у Військовій академії. 1 жовтня 1937 року став офіцером з особливих завдань при головнокомандувачі армією і одночасно радником при розвідувальній авіації повітряних сил в Авіаційному рейхсміністерстві.
26 серпня 1939 року генерал-майор Гельміх став старшим оберквартирмейстером 7-ї армії, а з 25 жовтня 1939 року старшим оберквартирмейстером при штабі групи армій «B». 1 червня 1940 року призначений командиром 23-ї піхотної дивізії, якою командував до 17 січня 1942 року. Бився у Франції. 1 квітня 1942 року став командиром 141-ї резервної дивізії. 15 грудня 1942 року став інспектором східних військ при ОКХ.
10 січня 1944 року Гельміх отримав призначення командира 243-ї піхотної дивізії, що дислокувалася в Нормандії в окупованій Франції. Дивізія захищала західне узбережжя півострова Котантен. 6 червня 1944 року розпочалася операція «Оверлорд», вторгнення союзників у Нормандію. 17 червня 1944 року генерал Гельміх був убитий 20-міліметровими гарматними снарядами під час авіаційного нальоту союзників у французькому селищі Канвіль-ла-Рок.
2 вересня 1944 року посмертно нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Hellmich. Heinz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 26 серпня 2019.(нім.)
- Generalleutnant Heinz Hellmich. на oocities.org.(англ.)
- Hellmich, Heinz [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
- Strikt-Strikfeldt, Wilfried (1973). Against Stalin and Hitler: Memoirs of the Russian Liberation Movement, 1941—1945. New York, USA: The John Day Company. ISBN 0-381-98185-1.
.svg){kind=small}
