Гаетано Гандольфі
Гаета́но Гандо́льфі (італ. Gaetano Gandolfi (1734—1802) — італійський художник і гравер доби пізнього бароко і рококо. Болонська школа.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в місті Болонья. Походить з родини болонських художників Гандольфі, брат художника Убальдо Гандольфі[4].
1731 року (у віці 17 років) влаштувався у Академію мистецтв Болоньї (тоді Академія Клементіна). Його вчителі — Ерколе Леллі та Феліче Тореллі (1667—1748)[4].
Був серед найкращих малювальників навчального закладу і мав декілька нагород за успіхи.
Виконав малюнки-копії (у 1756—1760 рр.) з творів інших художників 17 століття, котрі придбали у приватні колекції. Активно засвоїв всі ознаки болонської школи у власному живопису (так званий болонський академізм) з його репрезентативністю, холоднуватими кольорами, штучними позами і надуманими ситуаціями.
1760 р. — мешкав в місті Венеція, де підпав під впливи місцевих художників. Найближчими до свідомості Гаетано Гандольфі були венеціанські майстри пізнього бароко і рококо (Джанбаттіста Піттоні, Себастьяно Річчі, Джованні Баттіста П'яцетта). Особливо сподобались твори Джованні Баттіста Тьєполо, котрого вивчав і послідовником котрого зажадав стати.
Створював картини історичного жанру, біблійні композиції, картини побутового жанру[5]. Робив декоративні фрески (як і більшість італійських майстрів), скульптури і графічні твори, хоча згодом вони відійшли на задній план.
Був знайомим з французьким художником Фрагонаром і виявив зацікавлення в стилістиці рококо. Але робив це на італійський манер — з домішками бароко і реалізму, з домішками бравурності і легковажності в міфологічних і навіть біблійних сюжетах. Це наблизило художню манеру Гаетано Гандольфі до творів відомого італійського декоратора Коррадо Джачінто.
- 1769 року створив рукопис автобіографії з детальним описом творів за попередній період.
- 1788 року відбув на заробітки у Британію, але через рік повернувся.
- 1802 року помер в Болоньї.
- Був одружений. В родині було семеро синів (всі подались у художники), найбільш обдарованим серед них виявився Мауро Гандольфі (1764—1834).
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Алегорія Юстиції», 1760-і рр., Лувр, Париж
- «Автопортрет», 1763, (без капелюха), приватна збірка
- «Весілля в Кані Галілейській», 1766, Художній музей Волтерс, США
- «Дівоча голівка», 1767,Національна пінакотека Болоньї
- «Бородань», ескіз (?), приватна збірка
- «Діана і вагітна німфа Каллісто»
- «Суд царя Соломона», бл. 1775, приватна збірка
- «Голова єпископа-католика», Музей мистецтва Метрополітен, США
- «Каїн убиває Авеля», Художній музей Гонолулу, США
- «Автопортрет», 1780 (біля мольберта), Національна пінакотека Болоньї
- «Видіння св. Йосипа», 1790, приватна збірка
- «Філософ Діоген і Александр Македонський», 1792, приватна збірка
- «Юнак пастух», Ермітаж, Санкт-Петербург[6]
- «Александр Македонський дарує коханку Кампаспу художникові Апеллесу», 1793
- «Орфей втрачає Еврідику, порушивши обіцянку»
- «Сцена бенкету», приватна збірка
- «Голова мадонни зі сцени Благовіщення», 1770
- «Марія Магдалина в пустелі»
Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]
-
«Дівоча голівка», 1767, Національна пінакотека Болоньї -
«Суд царя Соломона», бл. 1775, приватна збірка -
«Філософ Діоген і Александр Македонський», 1792, приватна збірка -
«Бородань», ескіз (?), приватна збірка
Вибрані малюнки Гаетано Гандольфі[ред. | ред. код]
-
«Два персонажі в турецькому вбранні», Національна бібліотека, Бразилія -
-
«Меркурій, цариця Цирцея та Одіссей», бл. 1766, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес
Джерела[ред. | ред. код]
- Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976.
- Biagi Maino, Donatella, Gaetano Gandolfi / Donatella Biagi Maino, Torino, U. Allemandi, 1995.
- Cazort, Mimi, Bella Pittura: The Art of the Gandolfi, Ottawa, National Gallery of Canada, 1993.,
- Cazort, Mimi, The Art of Embellishment: Drawings and Paintings by Gaetano and Mauro Gandolfi for a Festive Carriage, in Record of The Art Museum, Princeton University, Volume 52, Number 2, 1993.
- Rosasco, Betsy, Drawings by the Gandolfi Family and Their Followers in The Art Museum: A Checklist, in Record of The Art Museum, Princeton University, Volume 52, Number 2, 1993.
- Vicenza, Neri Pozza, I Gandolfi: Ubaldo, Gaetano, Mauro, disegni e dipinti, Neri Pozza Editore, 1987.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/440847
- ↑ а б Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 83
- ↑ Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с.83
- ↑ Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаетано Гандольфі
Див. також[ред. | ред. код]
- Бароко
- Живопис бароко
- Малюнок
- Академія мистецтв Болоньї
- болонська школа
- Національна пінакотека Болоньї
|
