Габрієла Перес дель Солар

Депутат Конгресу
2006 — 2016
Народилася10 липня 1968(1968-07-10)[1] (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іка, Перу Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома якполітична діячка, волейболістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Перу Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяChristian People's Partyd (2 серпня 2013)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
 Медіафайли у Вікісховищі

Габрієла Лурдес Перес дель Солар Кукуліса (ісп. Gabriela Lourdes Pérez del Solar Cuculiza; 10 липня 1968, Іка) — перуанська волейболістка і політик. Віцечемпіонка літніх Олімпійських ігор у Сеулі. Бронзова медалістка світової першості і чотиразова чемпіонка Південної Америки. Депутат Конгресу від Християнської народної партії (2006—2016). У 2010 році була обрана до Міжнародної зали слави волейболу .[2].

Із біографії

[ред. | ред. код]

Почала займатися волейболом у 14 років. Зі зрістом у 194 сантиметрів вдало грала на позиції центральної блокувальниці[3] Першим успіхом у складі національної збірної стала участь в півфіналі літніх Олімпійських ігор 1984 року, які проходили в Лос-Анджелесі. Наступного року її визнали кращою блокувальницею на Кубку світу в Японії, а збірна Перу завершила турнір на 5 позиції. У 1986 році здобуда бронзову медаль на чемпіонаті світу в Чехословаччині. Наступного сезону стала чемпіонкою Південної Америки, переможницею Кубка Японії і фіналісткою Панамериканських ігор.

Найбільшим успіхом в її спортивній кар'єрі стала срібна медаль на літніх Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. На цих змаганнях її було визнано кращою при прийомі подачі суперниць.[4].

У 1988 році її команда стала третьою на міжнародному турнірі «Найкращої четвірки». У 1989 році — друга перемога в першості Південної Америки і п'яте місце на Кубку світу. Наступного року вдруге виступала на чемпіонаті світу (шосте місце). У 1991 році виграла бронзову медаль на Панамериканських іграх, срібло на чемпіонаті Південної Америки і стала п'ятою на Кубку світу. Завершила кар'єру в національній збірній Перу після перемоги на чемпіонаті Південної Америки 1993 року в Куско.[5]

З 1988 року захищала кольори італійських клубів. У складі «Олімпії Теодори» з Равенни і «Матери» була вічемпіонкою Серії А і володаркою Кубка Італії.

Під час виступів на Апеннінах отримувала пропозиції стосовно виступів за національну збірну Італії[6] Два сезони виступала за японську команду «Іто Йокадо».

У 2010 році була обрана до Міжнародної зали слави волейболу (разом з бразильськими пляжницями Адріаною Бехар[en] і Шелдою Беде[en]).

У 2005 році кандидат у президенти від Християнської народної партії Лурдес Флорес Нано запросила Перес дель Солар балотуватися в Конгрес. На загальних виборах 2006 року була обрана з найбільшою кількістю голосів у своєму окрузі і п'ятою за кількістю голосів у країні. На виборах 2011 року була переобрана на наступний п'ятирічний термін за списком Альянсу за великі зміни, до якого входила Християнська народна партія.

Клуби

[ред. | ред. код]
Роки Команди
1986—1988 Перу «Регатас» (Ліма)
1988—1989 Італія «Віртус» (Реджо-Калабрія)[it]
1989—1992 Італія «Теодора» (Равенна)
1992 Перу «Альянса» (Ліма)
1992—1993 Італія «Матера»[it]
1993—1997 Італія «Модена»[it]
1997—1999 Японія «Іто Йокадо»
1999—2001 Італія «Радіо 105 Фоппапедретті» (Бергамо)
2001—2003 Італія «Равенна»
2003—2004 Італія «Методо Інфоплюс» (Віченца)[it]
1984—1993 Перу Перу

Досягнення

[ред. | ред. код]
У збірній

Олімпійські ігри

Чемпіонат світу

Панамериканські ігри

  • 2 Друге місце (1): 1987
  • 3 Третє місце (1): 1991

Чемпіонат Південної Америки[en]

  • 1 Перше місце (3): 1987, 1989, 1993
  • 2 Друге місце (1): 1991
У клубах

Ліга чемпіонів ЄКВ

  • 1 Перше місце (3): 1992, 1993, 2000
  • 2 Друге місце (1): 1990
  • 3 Третє місце (1): 1991

Кубок володарів кубків

  • 1 Перше місце (3): 1995, 1996, 1997

Суперкубок Європи

  • 1 Перше місце (1): 1996

Чемпіонат Італії[it]

  • 1 Перше місце (3): 1990, 1991, 1993
  • 2 Друге місце (5): 1994, 1995, 1996, 1997, 2001
  • 3 Третє місце (2): 1989, 1992

Кубок Італії[it]

  • 1 Перше місце (2): 1991, 1993
  • 2 Друге місце (4): 1994, 1996, 1997, 2001
  • 3 Третє місце (2): 1995, 2002

Суперкубок Італії

  • 1 Перше місце (1): 1999
Індивідуальні
  • Кубок світу 1985: «Краща блокувальниця»
  • Чемпіонат світу 1986[en]: «Краща блокувальниця»
  • Олімпійські ігри 1988: «Краща на прийомі»
  • Кубок світу 1991: «Краща блокувальниця»
  • Чемпіонат Південної Америки 1993: «Краща блокувальниця»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://infogob.jne.gob.pe/Politico/FichaPolitico/gabriela-lourdes-perez-del-solar-cuculiza_historial-partidario_nFClh9xN6ugc6+@0ElOxMA==C9
  2. ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Famе. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.
  3. ↑ O'Brien, Richard (14 вересня 1988). Long Live This Team. Sports Illustrated. New York City: Time Inc. Процитовано 11 вересня 2023.
  4. ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.«Gabriela Perez del Solar». International Volleyball Hall of Fame. Archived from the original on 21 June 2023. Retrieved 2 October 2023.
  5. ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.«Gabriela Perez del Solar». International Volleyball Hall of Fame. Archived from the original on 21 June 2023. Retrieved 2 October 2023.
  6. ↑ Gabriela Perez del Solar. International Volleyball Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.«Gabriela Perez del Solar». International Volleyball Hall of Fame. Archived from the original on 21 June 2023. Retrieved 2 October 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Габрієла_Перес_дель_Солар&oldid=44965647