ГЕС Ріно
| ГЕС Ріно | |
|---|---|
 | |
| 48°17′02″ пн. ш. 7°40′38″ сх. д. / 48.283985000027776380° пн. ш. 7.67739800002777795° сх. д.Координати: 48°17′02″ пн. ш. 7°40′38″ сх. д. / 48.283985000027776380° пн. ш. 7.67739800002777795° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Адмінодиниця | Рино |
| Стан | діюча |
| Річка | Рейн |
| Каскад | Рейнський каскад |
| В експлуатації з | 1963[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 152 МВт |
| Середнє річне виробництво | 940 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 13,2 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Основні споруди | |
| Шлюз | 185 × 24 + 185 × 12 |
| Власник | Electricité de France (EDF) |
| Оператор | Électricité de France |
  ГЕС Ріно | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Ріно (фр. Rhinau) — гідроелектростанція у Франції на Верхньому Рейні. Входить до складу рейнського каскаду, знаходячись між ГЕС Маркольсайм (вище за течією) та Герстайм. Хоча ця ділянка річки є кордоном між Німеччиною та Францією, остання за умовами Версальського договору має права на її одноосібне господарське використання.
У місці спорудження гідрокомплексу Рейн розділено на дві протоки. Праву, прилеглу до німецького берега, перекриває допоміжна гребля. Ліва, своєю чергою, також розділяється невеликим острівцем на дві, що містять машинний зал руслового типу та два судноплавні шлюзи. Останні мають довжину у 185 метрів та ширину 24 та 12 метрів[2].
Машинний зал обладнано чотирма турбінами типу Каплан загальною потужністю 152 МВт. При напорі у 13,2 м вони забезпечують виробництво 940 млн кВт·год електроенергії на рік[3].
Управління станцією здійснюється з диспетчерського центру, розташованого на ГЕС Кембс[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.edf.fr/sites/default/files/Hydraulique/Alsace-Vosges/documents/les_amenagements_hydroelectriques_du_rhin_franco-allemand.pdf
- ↑ Transport, United Nations Economic Commission for Europe Working Party on Inland Water (2006). Inventory of Main Standards and Parameters of the E Waterway Network "Blue Book" (англ.). United Nations Publications. ISBN 9789211169461. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Hydrelect - Le Rhin - Les centrales. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ EDF - KEMBS HYDROELECTRIC POWER PLANT - Entreprise et Découverte. Entreprise et Découverte (амер.). Процитовано 26 липня 2017.[недоступне посилання]