Віфезда
| Віфезда івр. בריכות הצאן грец. Βηθεσδά Єрусалим | ||||
.jpg) івр. בריכות הצאן грец. Βηθεσδά вид місцевини «Віфезда» в 2014 р. зі сторони Базиліка святої Анни | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 31°46′53″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.78139° пн. ш. 35.23583° сх. д.Координати: 31°46′53″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.78139° пн. ш. 35.23583° сх. д. | ||||
| Країна |  Ізраїль | |||
| Адмінодиниця | Мусульманський квартал (Єрусалим) | |||
| Транспорт | ||||
| Автошляхи | шосе № 60, пішки через Левові ворота, біля базиліки святої Ганни | |||
| Карта | ||||
 | ||||
 Віфезда у Вікісховищі | ||||
Віфе́зда[1] або Бетезда (від грец. Βηθεσδά «дім милосердя»; івр. בריכות בית חסדא, «овеча купіль», «басейни Бейт Хісда», також «овечі басейни»; грец. κολυμβήθρα, грец. ή προβατική, «місце благодаті, зцілення» біля «овечих воріт») — дві водойми (басейни), в мусульманському кварталі Старого міста в Єрусалимі. Викопані в руслі річки Бейт-Зейта (івр. בית זיתא), частина комплексу видовбана в скельній породі. Остаточно утворено в III-II ст. до н.е. В Біблії згадується як місце де Ісус Христос зцілив розслабленого (Ів. 5:2-15). Згадується у кумранському мідному свитку (3 Q 15. 11; 12 сл.; 35-65 рр. н.д.).
Мало дві водойми та п'ять портиків. У IV ст. була збудована «церква Розслабленого», ще названа як «Овеча купіль». Яка разом з базилікою святої Ганни сприймалась паломниками давніх-давен немов один комплекс. Адже базиліка святої Ганни споруджена на місці зруйнованої «базиліки святої Марії». У II-III ст. Віфезда була святилищем Асклепія-Сараписа, з басейном для омовінь. Значна частина Віфезди знаходиться під заселеним районом міста.
Походження[ред. | ред. код]
Початок будівництва першої водойми Віфезди відноситься до VIII століття до н. е., що розташовувалася біля північної стіни Єрусалиму, біля брами[2], через які проганяли до Храму жертовні тварини і де був розташований ринок цих тварин[3]. Згідно археологічних досліджень на початку була утворена одна водойма (розміром 40 м на 50 м) для водозбору дощової води завдяки спорудженій дамбі (ширина 6 м). Зібрана вода поступала до храму через відкритий канал (Іс. 7:3; ; 2 Цар. 18:17).
У період первосвященика Симеона (Сир. 50:3) споруджено було другу водойму Віфезди на південь (кінець III ст. до н.д.). Відкритий канал накрили, що перетворилося на тунель. Між 150-70 роками н.д. з західної сторони Віфезди утворені були водна цистерна, купальні, гроти з лікувальною та релігійною метою.
За словником Брокгауза і Ефрона[4] стародавня Овеча брама ототожнюється іноді з «воротами св. Стефана» у мусульманській частині Єрусалиму. Поряд з ними знаходиться висохла водойма, яка колись добре збереглася, оскільки її береги викладені міцними стінами давньоєврейської кладки. Вона має правильну чотирикутну довгасту форму. У місцевих жителів-арабів він називається «Біркет Ізраїль» тобто ставком ізраїльським. У його західної стіни збереглися руїни двох арок, які можуть відповідати згадуваним євангелістом Іоанном «критим ходам».
Також є версія, що так зветься ставок, що розташований поруч з базилікою святої Анни. Цей ставок ще за часів Хрестових походів називався «овечою купальнею», поруч з ним були виявлені сліди п'яти арок.
Деякі дослідники ототожнюють цей басейн з «верхнім басейном» (івр. בריכה העליונה), який згадуються в Книзі Царств.
Про Віфезда пише Євсевій Кесарійський (4 століття) :
|
Розповідь Євсевія повторює Ієронім Стридонський.
У Новому Завіті[ред. | ред. код]
За Євангелієм від Іоанна (Ів. 5:1-16), вода з купелі вважалася чудодійною коли « ангел Господній часами сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той уставав, хоч би яку мав хворобу ». При купальні лежав розслаблений, страждаючий своєю хворобою 38 років і майже втратив надію на зцілення, оскільки нікому було опустити його в купальню при обуренні води.
Ісус сказав йому: « візьми ложе своє і ходи ». І він негайно видужав, і взяв ложе своє і пішов. Чудо було скоєно в суботу і, бачачи розслабленого, що несе свою постіль, юдеї говорили: « сьогодні субота, і не годиться тобі брати ложа », на що він відповідав — « Хто мене зцілив, Той мені сказав: Візьми ложе своє і ходи », але не міг сказати, хто зцілив його. Пізніше в храмі його зустрів Ісус і сказав: « Ось ти одужав; не гріши більше, щоб не сталося з тобою чого гірше ». Коли стало відомо, хто здійснив зцілення в суботу, то « шукали вбити Його юдеї за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, роблячи Себе рівним Богові ».
Історичний коментар[ред. | ред. код]
... біля брами був ринок з продажу жертовних тварин: він так і називався «Овечий ринок». Народ тут справді юрбився, але він чекав не зцілення у водах басейну, а черги до Левитів, які відмивали від бруду майбутні жертви, бо брудну тварину не можна було вести в Храм. Люди в басейн ніколи не занурювалися, бо для людей він був нечистий! Дійсно, в Єрусалимському Храмі відбувалося безліч жертвоприношень. Щодня в цьому басейні відмивали від бруду сотні тварин. Можна собі уявити яка була в ньому вода! Цей басейн ніколи не був купальнею.
Що ж стосується легенди про «збурювання вод Ангелом Господнім», то це було зовсім в іншому місці, в південно-західній частині міста, і пов'язана ця легенда з джерелом Гіхон.
Юдейський цар Хізкіяху (Єзекія), побоюючись вторгнення ассирійців, зробив ряд кроків з підготовки міста до тривалої облоги. У числі інших заходів він вирішив відвести води джерела по підземному тунелю в місто. Тунель пробивали з двох сторін. Обидві групи робітників зустрілися в точці, яку можна визначити і в наші дні. Загальна довжина тунелю 533 метра, і закінчується він басейном Шіллоах (знаменита Сілоамська купіль). Про цю знаменну подію згадується в Біблії. У Другій книзі царств написано: «... Він зробив ставок і водовід і провів воду в місто». Вода в тунелі як би пульсувала — то прибувала, то спадала. В потрібний городянам час вона піднімалася, як би полегшуючи нужденним доступ до води. Люди говорили, що це Ангел Господній піднімає воду.
Ці два басейни розташовані в різних кінцях міста і призначалися для різних цілей, але жоден з них не служив купальнею.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Віфезда - вид з іншого боку -
Сучасна модель Віфезди -
Старовинний перехід Віфезди -
Сучасний перехід Віфезди -
Сучасний перехід Віфезди -
Водозбірник Віфезди -
Водозбірник Віфезди -
Залишки споруди Віфезди доби Ісуса Христа, на яких була надбудова для лежачих хворих -
Водозбірник Віфезди -
![Віфезда, один з басейнів (107x36 м), відомий в минулому у місцевих жителів-арабів як Біркет Ізраїлю ( Ставок ізраїльський ); найближчий до Храмовій горі, знаходився прямо у її північної стіни. Зараз він засипаний і на його місці розташовується автостоянка. (фото 1860 — 1890 років) [5][4]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/Birket_Israel%2C_19th_century.jpg/120px-Birket_Israel%2C_19th_century.jpg)
Віфезда, один з басейнів (107x36 м), відомий в минулому у місцевих жителів-арабів як Біркет Ізраїлю ( Ставок ізраїльський ); найближчий до Храмовій горі, знаходився прямо у її північної стіни. Зараз він засипаний і на його місці розташовується автостоянка. (фото 1860 — 1890 років) [5][4] -
![Віфезда - великий басейн (150x50x15 м), що складається з двох резервуарів, розділених стіною. Їх виявлено у 1914 році на території монастиря Білих отців, поруч з церквою св. Анни. Видно залишки церков візантійців і хрестоносців (вид із заходу в бік церкви св. Анни, її трохи видно в правому верхньому куті)[5]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Bethesda_Jerusalem.jpg/90px-Bethesda_Jerusalem.jpg)
Віфезда - великий басейн (150x50x15 м), що складається з двох резервуарів, розділених стіною. Їх виявлено у 1914 році на території монастиря Білих отців, поруч з церквою св. Анни. Видно залишки церков візантійців і хрестоносців (вид із заходу в бік церкви св. Анни, її трохи видно в правому верхньому куті)[5]
![Віфезда, один з басейнів (107x36 м), відомий в минулому у місцевих жителів-арабів як Біркет Ізраїлю ( Ставок ізраїльський ); найближчий до Храмовій горі, знаходився прямо у її північної стіни. Зараз він засипаний і на його місці розташовується автостоянка. (фото 1860 — 1890 років) [5][4]](%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Birket_Israel,_19th_century.jpg)
![Віфезда - великий басейн (150x50x15 м), що складається з двох резервуарів, розділених стіною. Їх виявлено у 1914 році на території монастиря Білих отців, поруч з церквою св. Анни. Видно залишки церков візантійців і хрестоносців (вид із заходу в бік церкви св. Анни, її трохи видно в правому верхньому куті)[5]](%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bethesda_Jerusalem.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В церковно-слов'янською мовою наголос Віфезда́
- ↑ Віфезда. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Архієпископ Аверкій (Таушев). Керівництво до вивчення Священного Писання Нового Завіту
- ↑ а б Вифезда // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
- ↑ а б Сергій Баландін. П'яте Євангеліє. Архів оригіналу за 24 грудня 2004. Процитовано 11 травня 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125 (рос.)
- под ред. патриарха Московского и всея Руси Алексия II // «Православная энциклопедия», изд. церковно-научный центр Русской Православной Церкви, г. Москва, 2004 г., том 8 с. 595-596 [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] ISBN 5-89572-014-5 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Фотографії Віфезди [Архівовано 24 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віфезда
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
