Віреон мангровий
| Віреон мангровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vireo pallens Salvin, 1863 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Віреон мангровий[2] (Vireo pallens) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Він поширений на заході, півдні та південному сході Мексики, далі мозаїчно через Гватемалу, Беліз, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа до західної Коста-Рики. Його переважне середовище проживання — мангрові зарості над найвищою лінією припливів і тропічні та субтропічні сухі ліси.
Опис[ред. | ред. код]
Оливково-сірий птах, має жовту лоральну смужку та дві білі смуги на крилах. Його довжина становить приблизно 10 см.[3] Існують дві різні популяції цього птаха: карибська і тихоокеанська. Популяція Карибського басейну має морфи жовтого і сірого кольору, тоді як популяція Тихого океану не має колірних морф.[4]
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють 10 підвидів:[4][5][6][7]
- V. p. angulensis (Parkes, 1990): острови Іслас-де-ла-Байя (Гондурас).
- V. p. browningi (A. R. Phillips, 1991): південно-східна частина Нікарагуа.
- V. p. nicoyensis (Parkes, 1990): півострів Нікоя (Коста-Рика).
- V. p. ochraceus (Salvin, 1863): тихоокеанські мангрові зарості від Оахаки до Сальвадору.
- V. p. olsoni (A. R. Phillips, 1991): Беліз.
- V. p. pallens (Salvin, 1863): Гондурас і Нікарагуа.
- V. p. paluster (R. T. Moore, 1938): тихоокеанські мангрові зарості від Сонори до Наяріта.
- V. p. salvini (Van Rossem, 1934): півострів Юкатан та прилеглі острови..
- V. p. semiflavus (Salvin, 1863): південь Мексики, Беліз, Гватемала та Гондурас.
- V. p. wetmorei (A. R. Phillips, 1991): схід Гватемали.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2021). Vireo pallens: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 18 травня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Garrigues, Richard; Dean, Robert (2007). The Birds of Costa Rica. Zona Tropical. с. 224—225. ISBN 978-0-9705678-5-7.
- ↑ а б Parkes, K.C. Carnegie Museum of Natural History; Section of Birds (1990). A revision of the Mangrove Vireo, Vireo pallens (Aves: Vireonidae). ots.ac.cr/. Organization for Tropical Studies. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ Mangrove Vireo (Vireo pallens) Salvin, 1863. Avibase. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ ITIS Standard Report Page: Vireo pallens. Integrated Taxonomic Information System. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ Richmond Index -- Infrageneric. zoonomen.net/. Alan P. Peterson, M.D. 15 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
