Вінценц Строугал

Вінценц Строугал
Народився 10 квітня 1850(1850-04-10)[1][2][3]
Сеч[d][3]
Помер 23 січня 1922(1922-01-23)[2][4][3] (71 рік)
Podolíd, Прага 4d, Prague 4d, Prague 4d, Прага, Чехословаччина[4]
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Карлів університет
Галузь фізика[2] і експериментальна фізика[2]
Заклад Карлів університет
Посада Rector of Charles Universityd

CMNS: Вінценц Строугал у Вікісховищі

Ві́нценц Стро́угал (чеськ. Vincenc (Čeněk) Strouhal[5], * (10 квітня 1850(18500410) — † 26 січня 1922) — чеський фізик та гідродинамік, фахівець експериментальної фізики. Один із засновників Департаменту фізики (1907) р. Карловому університеті в Празі. Також був ректором цього університету з 1903 по 1904 рік.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1869 році закінчив філософський факультет Університету Карла-Фердинанда в Празі. Серед його вчителів математики та фізики були Генріх Дюреґе, Вільгельм Мацка, Ернст Мах та Франтішек Йозеф Студнічка. Під час навчання він став членом Союзу чеських математиків і фізиків і, будучи студентом першого курсу, 23 січня 1870 року прочитав свою першу лекцію «Про взаємовідношення сторін і діагоналей прямокутника». з аналітичним дизайном» на чергових щотижневих зборах Союзу.[6] У 1871—1875 роках обіймав посаду бухгалтера в Комітеті Єдності. З 1872 р. працював асистентом проф. Карла Горнштейна в Празькій обсерваторії в Клементіні, де він подружився з ад'юнктом обсерваторії Августом Зейдлером. 10 серпня 1886 року він одружився з Євгенією (Дженні) Ратценбек, з якою мав 4 дітей, у церкві Св. Їльї в Старому місті Праги. Серед його близьких друзів був Томаш Гарріг Масарик, з яким він познайомився під час навчання в Празі, а потім листувався[7]. Він виховав велику кількість чеських фізиків, наприклад Отакара Шулєца, Штепана Дубраву, Франтішека Фабінгра, Богуміла Кучеру, Франтішека Завішку. Деякі з них згодом стали його помічниками.

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. а б в г Czech National Authority Database
  3. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  4. а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých v Podolí, sign. POD Z5, s. 170
  5. В деяких російськомовних та україномовних виданнях фігурує неправильна транскрипція цього імені (Вінсенс, Вінсент) та прізвища (Струхаль, Струхал).
  6. Život a dílo profesora dr. Čeňka Strouhala
  7. O přátelství T. G. Masaryka a V. Strouhala podle jejich korespondence
  8. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
  9. Ceremonial Lectures, mff.cuni.cz

Джерела[ред. | ред. код]