Вільгельм Вернер

Вільгельм Вернер
нім. Wilhelm Werner
Народився	6 червня 1888(1888-06-06)[1]  Апольда, Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське, Німецький Райх
Помер	14 травня 1945(1945-05-14)[1] (56 років)  Falkenaud, Флеа, Середня Саксонія, Саксонія, Третій Райх, Німецький Райх
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС[2]
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Бригадефюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вільгельм Вернер (нім. Wilhelm Werner; 6 червня 1888, Апольда — 14 травня 1945, Фалькенау) — німецький офіцер, бригадефюрер СС і оберст вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.

4 квітня 1905 року вступив у ВМФ. Учасник Першої світової війни, командир підводних човнів UB-9 (18-28 лютого 1915), UB-7 (6 березня — 11 квітня 1916) і U-55 (9 червня 1916 — 9 серпня 1918). Всього за час бойових дій потопив 63 судна загальною водотоннажністю 130 499 брт, захопив 2 судна (3 466 брт) і пошкодив 7 суден (26 161 брт).

1 березня 1920 року демобілізований і виїхав до Бразилії, де працював архітектором. У 1925 році повернувся в Німеччину. В 1930 році вступив в НСДАП (квиток № 332 189), 20 липня 1931 року — в СС (посвідчення № 9 916). З вересня 1931 по липень 1932 року — командир 23-го штандарта СС. 4 квітня 1937 року вступив на службу в зенітну артилерію. У листопаді 1938 року обраний членом Рейхстагу.

З 9 серпня 1939 року — офіцер штабу 4-ї авіаційної області, в 1930-40 роках служив в 303-му резервному зенітному дивізіону. З 20 червня 1940 року — командир 49-го, з липня 1941 по 1 вересня 1944 року — 52-го зенітного полку 21-ї зенітної дивізії, одночасно з 21 березня 1944 по січень 1945 року — командир запасних зенітних частин 1-ї винищувальної дивізії. З 1 вересня 1944 по січень 1945 року — командувач артилерією 13-го корпусу СС.

• Морський кадет (4 квітня 1905)
• Фенріх-цур-зее (7 квітня 1906)
• Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1908)
• Оберлейтенант-цур-зее (серпень 1910)
• Капітан-лейтенант (16 квітня 1916)
• Штурмфюрер СС (20 липня 1931)
• Штурмбанфюрер СС (13 жовтня 1931)
• Штандартенфюрер СС (21 березня 1932)
• Оберфюрер СС (18 березня 1934)
• Бригадефюрер СС (15 вересня 1935)
• Майор резерву люфтваффе (1 липня 1937)
• Оберстлейтенант резерву до розпорядження люфтваффе (27 серпня 1939)
• Оберст резерву люфтваффе (1 жовтня 1942)
• Оберст люфтваффе (грудень 1942)
• Оберст до розпорядження сухопутних військ (1944)

• Орден Корони (Пруссія)
  • 4-го класу (1912)
  • 3-го класу з мечами
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (15 лютого 1918)
• Pour le Mérite (18 серпня 1918)
• Нагрудний знак підводника (1918)
• Медаль «За вислугу років» (Пруссія) 1-го класу (15 років)
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Йольський свічник
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Медаль «За вислугу років у НСДАП»
  • в бронзі (10 років; 1940)
  • в сріблі (15 років; 1945)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу
  • 1-го класу (9 листопада 1944)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (9 листопада 1944)
  • 1-го класу (1945)

• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

• Вернер на сайті uboat.net [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]