Вікіпедія:Перейменування статей
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву. | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявкуПеред тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:
|
Поточні заявки
[ред. код]Стара назва виникла через машинний переклад, проте також заслуговує на життя і нерідко зустрічається. Але нова назва зустрічається дещо частіше. --Mayzhe (обговорення) 12:05, 12 травня 2025 (UTC)
- З такою аргументацією
Проти. Швидким пошуком не виявив перевагу, однак чинна назва вживається. Машинний переклад — майже напевно ні, оскільки блазень у широкому значенні це ще й дурень. Словники також перекладають fool як блазень. І серед історичних зображень цієї карти не так вже й мало безпосередньо блазнів. Тож тут треба знайти авторитетні джерела й назвати за ними. -- RajatonRakkaus ⇅ 16:10, 12 травня 2025 (UTC)
З травня 2025 актуальні дані вказані у джерелах. Джулі Девіс найчастіше зазначено у Авторитетних джерелах. «У 2020 році вона (тоді ще під прізвищем Фішер. - Ред. Deutsche Welle) була затверджена першою посолкою США в Білорусі із 2008 року». Тимчасова очільниця посольства США Девіс прибула в Україну[1] Тобто назва Джулі Девіс Фішер більш точна, актуальна та є у авторитетних джерелах. Як варіант нову назву вказати: Джулі Девіс. --Володимир 12:58, 11 травня 2025 (UTC)
За пропоновану назву: корелює з англовікі та згідно з ВП:НЕПАПІР. --Рассилон 18:51, 11 травня 2025 (UTC)
Примітки
Вибачте за мою погану українську, я погано розмовляю нею. Назву цієї статті потрібно змінити, тому що особа в статті вийшла заміж, тому її ім’я було змінено. Це редагування внесено до всієї статті, однак я ще не отримав автоматичного підтвердження, і я не можу перейменувати сторінку. — Це написав, але не підписав користувач KodingOnion (обговорення • внесок) 10:26, 11 травня 2025 (UTC).
Мартинівка (зупинний пункт, код ЄМР 330418) → Мартинівка (зупинний пункт, Хмельницька область)
[ред. код]Не дуже очевидний випадок, але таке уточнення буде краще сприйматися ніж код ЄМР--Vadikano (обговорення) 10:34, 10 травня 2025 (UTC)
Особлива думка: в разі перейменування номінанта, прошу застосувати прецедентне право для аналогічного перейменування статті Мартинівка (зупинний пункт, код ЄМР 332517) — на Мартинівка (зупинний пункт, Вінницька область). --Рассилон 10:52, 10 травня 2025 (UTC)
- Вікіпедія не діє за прецедентним правом. Однак можна обговорити в загальному, як іменувати подібні об'єкти, виробити правило на основі цього обговорення--Unikalinho (обговорення) 18:57, 10 травня 2025 (UTC)
За. Доволі очевидний випадок. Цей код абсолбтній більшості людей нічого не значить. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:43, 11 травня 2025 (UTC)
За. Очевидний випадок. Можна було перейменувати й без обговорення. Як правило, в уточненні назви зупинного пункту вказують географічне положення, а не якийсь зрозумілий лише вузьким фахівцям код.--Словолюб (обговорення) 19:27, 11 травня 2025 (UTC)
- Подивився в історії редагувань, і там було вже таке перейменування але скасоване адміном, який пропонував вивести це на обговорення --Vadikano (обговорення) 12:41, 12 травня 2025 (UTC)
Самоназва. Назва "Нагірно-Карабаська Республіка" вживається російською. Перейменування сепаратистами було: https://www.radiosvoboda.org/a/news/28323036.html і зараз назва вже не має попередньої дипломатичної та політичної чутливості (бо цей суб'єкт ліквідований). Оскільки "Арцах" є назвою більш унікальною від Нагірного Карабаху (а це і регіон, і колишня автономна область) то вона краще підкреслює саме самоназву колишніх сепаратистів. Після 2017 року є підвищений вжиток назви Арцах, хоча він є і до 2017. На більшості інших вікі також вживається Арцах. Тому пропоную дерусифікувати назву.--Duppertip (обговорення) 12:10, 7 травня 2025 (UTC)
Утримуюсь з ухилом до Проти. Ми не ВРУ, аби бездумно щось перейменовувати. Перевагу вжитку в укр АД не показано. Видача гугла: 1) Нагірно-Карабаська Республіка: Європейська правда, НВ, Бабель, Главком, Дойче велле, Захід.нет, Громадське, Газета.юа тощо. 2) Республіка Арцах: Медуза, Кавказкий узел, Армянский музей Москвы и культуры наций, Հատիս Տուր, Новая газета, Центр поддержки русско-армянских стратегических и общественных инициатив тощо. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:56, 7 травня 2025 (UTC)
- Я теж подумав, але тут є і вживання назви Арцах цими медіа, тою ж ЄП. Для мене є 2 фактори вирішальними:
- ми не вживаємо "так звана" та "невизнана" у назвах статей (і, звісно, це ніде так не вживається окрім азербайджанської вікіпедії) як це роблять чимало вказаних вами джерел; зокрема, наприклад, ми не називаємо ЛНР та ДНР як статті ОРЛО та ОРДО відповідно, хоч вони такими й є, бо вигадки сепаратистів є трішки окремим предметом від самого факту окупації
- АД та просто джерела на статтю часто посилаються на власне сайти та документи та заяви цих сепаратистів, та й просто на вірменські медіа; інколи російські також, у вигляді назви НКР
- Якщо прибрати вторинні джерела на назву НКР (а це російські сайти що повідомляють про те що зробили/сказали сепаратисти), то насправді особливої переваги для НКР немає. За вірменським суспільством перевага у назві Арцах. В Азербайджані обидві назви однаково нелегальні по суті, а з врахуванням знищення цього утворення сепаратистів це є тепер питанням історії. Там ділення йде або по назвам районів (Шушинський, Кельбаджарський, т.п.) або по економічним районам де ця територія поділена на Карабах та Східний Зангезур. У азербайджанській вікі навіть вживання слова "Нагірний" в статті "Нагірний Карабах" викликає обурення пересічних читачів через анти-сепаратистські настрої.
- Особисто я вважаю що назва "Республіка Арцах" підвищить впізнаваність та зменшить заплутаність цієї теми, бо є Нагірний Карабах, Нагірно-Карабаська автономна область та Нагірно-Карабаська Республіка що є 3 різними поняттями що існували в дуже близькі проміжки часу, але мають різні означення та навіть кордони. А це ще без того факту що окрім цього існувала річ як "Окуповані вірменами території навколо Нагірного Карабаху" (це цитуючи звіт ОБСЄ), що було частиною НКР/Арцаху але не було частиною Нагірного Карабаху. І юридично та дипломатично навіть для Азербайджану ця різниця була суттєвою та болісною (бо саме там були етнічні чистки азербайджанців та курдів, це не були території населені вірменами). Просто про це немає статті у нас, а притримуватися російського варіанти назви ми не зобов'язані.
- Втім, я це виставив на обговорення в першу чергу через те що ця тема непроста та можуть бути інші думки. Я ж хочу просто внести трішки ясності та дізнатися думку інших. Та хочу нагадати що ми все ж пишемо статтю про фактичний некролог, а не існуюче утворення. Duppertip (обговорення) 13:36, 7 травня 2025 (UTC)
- "Окуповані вірменами території навколо Нагірного Карабаху" це оце. І це не Нагірний Карабах, але Нагірно-Карабаська Республіка/Республіка Арцах. І всі вони відмінні від Нагірно-Карабаського Автономного Округу (бо в ньому не був Шаумянівський район). Це я кажу щоб підкресити заплутаність та чому "Республіка Арцах" була б кращою назвою, зокрема з точки зору зменшення цієї заплутаності. Просто висвітлення цієї теми в нашій вікі не достатньо глибоке ще. Duppertip (обговорення) 13:48, 7 травня 2025 (UTC)
--Duppertip (обговорення) 13:48, 7 травня 2025 (UTC)
- Я теж подумав, але тут є і вживання назви Арцах цими медіа, тою ж ЄП. Для мене є 2 фактори вирішальними:
Мені здається, що тут треба просто слідувати тому, що пише більшість україномовних джерел. Наразі я бачу суттєву перевагу чинного варіанту. Тому Проти. Можливо, згодом ситуація зміниться, як це було, наприклад, з Ханкенді (див. СО та обговорення, на які там посилання)--Unikalinho (обговорення) 06:34, 8 травня 2025 (UTC)
- Це різні ситуації. Бо там є політично-правовий аспект назви цього міста - його вірменська назва (Степанакерт, офіційна в СРСР та для сепаратистів) та азербайджанська (Ханкенді), і остання стала беззаперечною після відновлення азербайджанської влади в місті (це, умовно, на жаль схоже на ситуацію з назвами міст Криму, де перейменування Україною дефакто не визнається більшістю інших вікіпедій та картографів до деокупації). А тут йде мова саме про самоназву(!) сепаратистів, так само як себе називають у ПМР, ЛНР та подібне. Тут немає суперечки, бо Азербайджану все одно як вони самоназиваються, це для них юридично були (ну і до сих пір є мабуть) злочинці до котрих не застосовували їх самоназву.
- Також варто звернути увагу на те що українські джерела досить непрофесійні в цій темі. Наприклад, ця об'ява від LB.UA де саме джерело цитує Associated Press що цитує сепаратистів що каже що "Республіка Арцах" припинить існування; але заголовок статті - "Нагірний Карабах припинить існування з 1 січня 2024", що є доволі абсурдно бо це просто регіон; це як сказати що "Донбас припинив своє існування".
- Професійна література (українською я таких видань не бачив та згадки в енциклопедіях не було, російські посилаються на російську назву - НКР) за темою також вважає за краще називати саме колишнє квазідержавне утворення як "Республіку Арцах". Зокрема, Томас де Ваал вживав "Республіка Арцах" у саме цьому означенні після 2017 року, але чітко вживаючи її щодо квазідержавного утворення і не щодо регіону.
- Я також маю доволі цікаве АД щодо назви та її правильного вживання - а саме матеріал Детектор Медіа. Де також показують приклади паралельного вживання назв та їх ризики. Але підсумки статті насправді перегукуються з тим як це подає Томас де Ваал (і як я також вважаю найоптимальніше вживати):
- "Республіка Арцах" це самоназва квазідержавного утворення сепарастистів (згідно Детектор Медіа цю назву не варто згадувати, але це не поширюється на предмет статті про цих сепаратистів та назву статті)
- НКР є російською версією цієї назви, але вторинна для вірмен
- Нагірний Карабах є регіоном; сепаратисти нав'язували назву "Арцах", але її не слід вважати легітимною; саме як "Нагірний Карабах" ці сепаратисти найчастіше згадувалися у війні, як і власне війна, для того щоб оминати вживання назви республіки (як-от часто у нас та закордоном часто казали та кажуть "війна на сході України" та "війна на Донбасі"), і що залишиться топонімом з найбільшим вжитком (бо Нагірний Карабах вживаються як назву найчастіше)
- Існував Шаумянівський район, що не є Нагірним Карабахом ні географічно, ні юридично (не був у складі НКАО)
- НКАО це автономна область з історичною назвою офіційною назвою, але вона не мала у своєму складі Шаумянівський район
- "Окуповані вірменами території навколо Нагірного Карабаху" (вживана назва у формулюваннях ОБСЄ), що були частиною ""Нагірно-Карабаської Республіки""/""Республіки Арцах"" (я думаю тут особливо зрозуміла плутанина
- Є також ще доволі добрий розбір цієї проблеми тут. Тут доволі добре перелічена значна частина топонімічних означень та історії, а також вказується на взаємозамінність назв НКР та "Республіка Арцах".
- Також згадуючи джерела у статті про НКР, там література є азербайджанською та часто звертається до сепаратистів через назву регіону.
- Оскільки Детектор Медіа сам зазначав про те що часті згадки "Арцаху" та неправильні згадки (плутали регіон, квазідержавне утворення, несталі традиції вживання назв) я просто пропоную перейти до того як це робить англійська та більшість міжнародних вікіпедій за відсутності авторитетної української літератури (а не перекладів поляків наприклад) про цю тему. З окремим зазначенням що "Нагірний Карабах" не буде і не є "Арцахом", там у тій статті насправді більше проблем щодо того як не зазначено що вірмени просували свою топонімічну політику на Нагірному Карабасі та окупованих районах Азербайджану. Duppertip (обговорення) 08:02, 8 травня 2025 (UTC)
- Приклад Ханкенді я навів лише для ілюстрації того, як може змінитися вжиток в україномовних джерелах. От наразі цього не сталося в нашому випадку. Бо Ви посилаєтесь на суперспеціалізовані джерела (у яких якраз скоріше висвітлюється проблематика, але нема одностайного вжитку запропонованого Вами варіанту), але ж справа в тому, що є ще авторитетні ЗМІ. Саме авторитетні, на кшталт тих, які були тут уже наведені вище. У них майже скрізь поки що Нагірно-Карабаська Республіка (хоча насправді граматично це неправильно, бо нагірнокарабаська, за правилами укр.мови, має писатися разом)--Unikalinho (обговорення) 11:33, 8 травня 2025 (UTC)
- У нас немає суттєвої переваги НКР. Вживається все як салат, терміни часто плутаються. Чимала частина матеріалу - переклад з російської, ось як у цій ніби українській статті що написана за російськомовними джерелами. Української літератури немає про це, як і згадок в енциклопедіях. Саме через це я і кажу що україномовні джерела не є дуже авторитетним джерелом в цій темі для питання яку назву краще використовувати. Особливо коли первинні джерела вживають іншу назву. Duppertip (обговорення) 11:42, 8 травня 2025 (UTC)
- Авторитетні ЗМІ на кшталт Associated Press та на які посилаються наші ЗМІ, та й самі первинні заяви, вживають Арцах. А наші ЗМІ перекручують назву, ще й часто граматично неправильно як ви вказали, бо це калька з російської. Як я показав у матеріалі Детектор Медіа, там було чимало прикладів вжитку "Арцах". ЄП вживала Арцах щодо республіки, і Суспільне, та й інші. Власне, можна подивитися на гугл тренди та порівняти. НКР та Нагірно-Карабаську республіку не шукають, Арцах шукають - і він має явно одне значення (квазідержавне ірредентиське утворення). А більшість просто шукає загальні назви регіону (Нагірний Карабах та Карабах). Duppertip (обговорення) 11:59, 8 травня 2025 (UTC)
- Ну в мене в гуглі на запит "Арцах" вибило одне посилання на Суспільне, де сказано "Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (Арцах) припинила своє існування" [1], а решта посилань справді на Арцах, але не про державне утворення, а про напій! І дві перші сторінки -- лише про нього. Ось така картина. Отже, на двох перших сторінках державне утворення під назвою Арцах просто не розпізнається (лише раз є згадка саме як альтернативна назва), що й свідчить про маловживаність такої назви цього державного утворення--Unikalinho (обговорення) 13:43, 8 травня 2025 (UTC)
- Там це фільтрується от так [2]. Це просто інтернет-магазини накручують рекламу. По трендам пошуку видно що піки пошуку були саме під час подій в регіоні. Duppertip (обговорення) 13:57, 8 травня 2025 (UTC)
- Якби назва Арцах саме про наш об'єкт була широко вживана, вона б перекрила все це накручування. Бо якщо ввести, наприклад, "Україна", то посилання на перших сторінках будуть саме про країну, а не про стадіон, готель, палац чи якийсь гаражний кооператив --Unikalinho (обговорення) 11:28, 9 травня 2025 (UTC)
- Арарат так само про бухло в пошуковому запиті, я перепрошую. Бо вірмени називають свої напої за своїми топонімами. Duppertip (обговорення) 11:32, 9 травня 2025 (UTC)
- Якби назва Арцах саме про наш об'єкт була широко вживана, вона б перекрила все це накручування. Бо якщо ввести, наприклад, "Україна", то посилання на перших сторінках будуть саме про країну, а не про стадіон, готель, палац чи якийсь гаражний кооператив --Unikalinho (обговорення) 11:28, 9 травня 2025 (UTC)
- Там це фільтрується от так [2]. Це просто інтернет-магазини накручують рекламу. По трендам пошуку видно що піки пошуку були саме під час подій в регіоні. Duppertip (обговорення) 13:57, 8 травня 2025 (UTC)
- На запит "Республіка Арцах" (без російськомовних посилань) вибиває лише одне посилання від 2017 року на запропоновану назву, а решта -- це посилання, де фігурує конструкція "Нагірно-Карабаська республіка (Арцах)", тобто знову ж таки Арцах усталений саме як альтернативна назва.--Unikalinho (обговорення) 13:54, 8 травня 2025 (UTC)
- Ну в мене в гуглі на запит "Арцах" вибило одне посилання на Суспільне, де сказано "Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (Арцах) припинила своє існування" [1], а решта посилань справді на Арцах, але не про державне утворення, а про напій! І дві перші сторінки -- лише про нього. Ось така картина. Отже, на двох перших сторінках державне утворення під назвою Арцах просто не розпізнається (лише раз є згадка саме як альтернативна назва), що й свідчить про маловживаність такої назви цього державного утворення--Unikalinho (обговорення) 13:43, 8 травня 2025 (UTC)
- Приклад Ханкенді я навів лише для ілюстрації того, як може змінитися вжиток в україномовних джерелах. От наразі цього не сталося в нашому випадку. Бо Ви посилаєтесь на суперспеціалізовані джерела (у яких якраз скоріше висвітлюється проблематика, але нема одностайного вжитку запропонованого Вами варіанту), але ж справа в тому, що є ще авторитетні ЗМІ. Саме авторитетні, на кшталт тих, які були тут уже наведені вище. У них майже скрізь поки що Нагірно-Карабаська Республіка (хоча насправді граматично це неправильно, бо нагірнокарабаська, за правилами укр.мови, має писатися разом)--Unikalinho (обговорення) 11:33, 8 травня 2025 (UTC)
Поточна назва є тавтологією, бо хванху означає імператриця, а тому має бути або Мьонсонхванху, або імператриця Мьонсон. Щодо джерел, то «В.А. Рубель (2010). Партійне будівництво як сегмент національно-визвольної боротьби корейського народу за державний суверенітет батьківщини (PDF). Східний світ (2): 86—100.» використовує королева Мін та імператриця Мьонсон (див. примітка 12 та с. 89); «Кім Чжонбе, Мін Хьонґу, Пак Йонун, Чжо Ґван, Чхве Доксу, Чхве Ґвансік, Чжон Унйон, Пак Хьонсук, Чжон Тхехон, Лі Чжінхан. Новий погляд на історію Кореї: Підручник. За ред. Хо Сун Чьол. Переклад з корейської Ю.А.Ковальчук. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 336 с. ISBN 978-966-489-076-9» використовує королева Мін (див. с. 224, саму книгу можна знайти в Інтернеті у вільному доступі). Щодо джерел на поточну назву, то їх начебто не має.--Repakr (обговорення) 15:51, 29 квітня 2025 (UTC)
За Королева Мін за джерелами. Не проти Імператриця Мьонсон. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 29 квітня 2025 (UTC)
- ВП:ІС-К каже, що «Назва статей про королів іменуються за їхнім ім'ям, за яким вони вступили на трон...», — за таким принципом, має бути Королева Мін, хоч вона й була консортом, а не правителем, якщо я правильно розумію --MonAx (обговорення) 18:03, 29 квітня 2025 (UTC)
За бо на Мьонсонхванху джерел не знайшов, вона дружина першого корейського імператора, тож не королева, а імператриця, її посмертне ім'я Мьонсон заміняє прижиттєве ім'я Мін, аналогічно до японських імператорів, мабуть так, тим паче є джерело, тож Імператриця Мьонсон... — Друк (обговорення) 18:10, 29 квітня 2025 (UTC)
- Корея була "імперією" 13 років, і з 1905 це був взагалі маріонетковий японський уряд, тож я думаю, що осіб, відомих за тим часом теж можна вважати частиною королівської сім'ї. --MonAx (обговорення) 13:46, 2 травня 2025 (UTC)
Словникова назва:--Юе-Артеміш (обговорення) 06:09, 28 квітня 2025 (UTC)
- Жоломійка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Жоломія // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ті словники подають "жоломія" як архаїчний варіант на слово "сопілка". Тому є версія, що в них ідеться не про той інструмент, про який наша стаття. А вона написана за музичною енциклопедією, там "Джоломіга", щоправда, через "г"--Unikalinho (обговорення) 11:50, 28 квітня 2025 (UTC)
- Безпідставно. "У західних регіонах побутували різновиди сопілки – ДЕНЦІВКА (відрізняється від сопілки призматичною формою та косим зрізом губника), ДВОДЕНЦІВКА (або Жоломія, яка складається з двох трубочок-цівок..." (с) Найстародавніші українські народні музичні інструменти--Юе-Артеміш (обговорення) 05:59, 29 квітня 2025 (UTC)
- А вставне ґ та дж натякають, що джоломіґа — локальна карпатська назва.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:01, 29 квітня 2025 (UTC)
- Жоломія в Енциклопедії українознавства.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:03, 29 квітня 2025 (UTC)
- Жоломія в Українській малій енциклопедії.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:06, 29 квітня 2025 (UTC)
- Зрозуміло. Ну тоді так виглядає, що треба перейменувати. Але цікаво ще залучити до обговорення авторів статті, які власне давали їй інші назви, почути їхню думку. @Бандурист та Siapa109:--Unikalinho (обговорення) 11:51, 29 квітня 2025 (UTC)
- Оскільки цей інструмент походить саме з Гуцульщини - а на Гуцульщині її називають джоломіґа, то вважаю, що первісна назва має пріоритет при називанні. Гнат Хоткевич на початку 20 ст. описував цей інструмент під назвою монтелев. Але у новітні часи на Гуцульщині з'явився інший інструмент з аналогічною назвою, але зовсім іншим за конструкцією - фрілка з доданими денцями, яку теж місцево назвали монтелевом. --Siapa109 (обговорення) 18:19, 2 травня 2025 (UTC)
- Зрозуміло. Ну тоді так виглядає, що треба перейменувати. Але цікаво ще залучити до обговорення авторів статті, які власне давали їй інші назви, почути їхню думку. @Бандурист та Siapa109:--Unikalinho (обговорення) 11:51, 29 квітня 2025 (UTC)
- Мабуть жоломія, яка є у тому словнику - це шоломія, інший інструмент, про який вже є стаття. --Siapa109 (обговорення) 18:08, 2 травня 2025 (UTC)
- Безпідставно. "У західних регіонах побутували різновиди сопілки – ДЕНЦІВКА (відрізняється від сопілки призматичною формою та косим зрізом губника), ДВОДЕНЦІВКА (або Жоломія, яка складається з двох трубочок-цівок..." (с) Найстародавніші українські народні музичні інструменти--Юе-Артеміш (обговорення) 05:59, 29 квітня 2025 (UTC)
Утримуюсь Далекий від музики та спробув розібраться з нуля, маємо такі факти:
1) у вказаних словниках Грінченка та СУМ слово Жоломія є синонімом до слова сопілка/свіріель, тож бо не є окремим різновидом інструменту, проте інші джерела пишуть, що Жоломія це самостійний різновид сопілки
2) хоча у жодному джерелі не має поточної назви з Ґ, є назва Джоломіга, війну з Ґ не ведем тож прирівняємо Джоломіґа = Джоломіга, знайшов, що ще цю сопілку називають Джурунькалка
3) поширеною назвою є Дводенцівка, і як синонім чи то різновид Монтелєв
4) у вікіпедії є стаття Шоломія і шось воно дуже подібне за назвою і одночасно паралельно невидно наявності й Шоломії і Жоломії в джерелах, та технічно це різні інструменти, збиває фото з двох шоломій, та по суті Шоломія це така собі денцівка, тож бо однотрубна сопілка
Висновок: схоже на те, що первісно Жоломія і Шоломія це одне і просто регіональні назва сопілки, а пізніше різновиди одинарної і подвійної сопілки, потім десятки народних назв хтось об'єднав в одне, а хтось роз'єднав на підвиди інструментів, звісно оригінальні дослідження у вікіпедії недопустимі тож фахові джерела вказані в стаття перевірити складно, вони без посилань, ті що з посиланнями то основною назвою є Дводенцівка, враховуючі що є ще статті Денцівка і Півтораденцівка, тож можливо варто перейменувати цю статтю на Дводенцівка, а можливо варто створити окрему статтю Дводенцівка де перерахувати різновиди чи то синонімічні назви, а цю статтю залишити як є, принаймні поки хтось з фаховою музичною освітою не упорядкує статті... — Друк (обговорення) 07:44, 4 травня 2025 (UTC)- Війну з ґ ми не ведемо в іншомовних прізвищах-іменах, там де Правопис дозволяє обидва варіанти. Українських загальних назв це не стосується, там якщо "г", то "г", а якщо "ґ", то "ґ". P.S. Щодо Шоломії: я-то думаю, чому всі знайомі мені Соломії або співають десь у хорі чи соло, або грають на музичному інструменті
--Unikalinho (обговорення) 19:41, 4 травня 2025 (UTC)
- Війну з ґ ми не ведемо в іншомовних прізвищах-іменах, там де Правопис дозволяє обидва варіанти. Українських загальних назв це не стосується, там якщо "г", то "г", а якщо "ґ", то "ґ". P.S. Щодо Шоломії: я-то думаю, чому всі знайомі мені Соломії або співають десь у хорі чи соло, або грають на музичному інструменті
Дводенцівка — теж варіант.--Юе-Артеміш (обговорення) 18:48, 4 травня 2025 (UTC)
Спершу щодо Ч, то тут загалом мені не принципово, тобто може бути і Ч і Дж. Але в пошуку Гугл знаходить лише з Ч. За системою Концевича має бути Дж. Тепер щодо Чонйон, як я зазначав у номінації щодо Воньон, то згідно з системою Концевича, якщо йо стоїть після н (ㄴ), то йо перетворюється на ьо. Якщо ж голосна стоїть після носової н (ㅇ), то потрібно використовувати ъ або ' в українській мові. Відповідно до цього, її ім'я має записувати або Чонйон або Чон'йон. АД відсутнє на будь-яке з написання, але є кілька фанатських метаріалів на написання Чонйон: [3], [4], [5]--Repakr (обговорення) 07:17, 25 квітня 2025 (UTC)
За Вважаю аргументи номінатора слушними. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:49, 25 квітня 2025 (UTC)
Утримуюсь бо оригінал 유정연 звучить, щось типу "ізьон-ян", дійсно "н" тверда, а в українській мові перед "йо" апостроф не ставиться, як то курйоз, тож бо варіант "Чон'йон" неприйнятний, а інші варіації рівнозначні в тому значенні, що рівновіддалені від справжньої вимови, тож треба спиратись на вжиток, Юн Чоньон згадує фанатський фандом, Юн Чон Ньон згадує Юа Кіно і серіал з двома нн, як то Чонньон, також beyourselfkpop та pinterest, OLX згадують Чоньон, а пропонований варіант Чонйон згадує фанатська мережа X (канал twice ukraine), та форм-мастер, інстаграм, reddit, тікток... Отож бо жодного фахового джерела на буд-яку назву, хто як хоче так і пише... — Друк (обговорення) 09:13, 26 квітня 2025
Коментар З точки зору української орфографії та орфоепії однаково неможливе нйо, бо в українській низхідна асиміляція за м'якістю: Чон-йон або Чоньйон.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:15, 28 квітня 2025 (UTC)
- Я б вважаю "ізьон-ян" є не зовсім правильною вимовою. До прикладу візьмемо МФА в статті Чеджу і там ми можемо побачити, що ㅈ є має дві фонеми Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат та Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат, які для корейців є фактично алофонами одного звуку. І в українській мові ці звуки можна зблизити до фонемної пари ч-дж. Тому там точно вимова не є ближчою до «ізьон-ян» скоріше до «іджьон-ян». По-друге, в українських наукових роботах схиляються саме до наступної передачі цих звуків ㅈ як ч/дж/чж та 어 як о, а його йотація 여 як йо. Див. О. Щегель Практична транскрипція корейських імен українською мовою: порівняння, проблеми і пропозиції або Ю.Л. Коломоєць Розробка та практичне застосування системи транскрипції 2024 (на жаль, посилання на роботу більше не доступне). --Repakr (обговорення) 09:09, 28 квітня 2025 (UTC)
- З приводу Чон'йон, то ось є наукова робота, що використовує систему Концевича, де є багато таких записів (там є такі як Хон'йон, Чін'у, Хан'ін тощо):
- В.А. Рубель (2010). Партійне будівництво як сегмент національно-визвольної боротьби корейського народу за державний суверенітет батьківщини (PDF). Східний світ (2): 86—100.
Жодної причини чи згадки про цей населений пункт як про "Арбузівку" в статті немає. Він знаходиться в регіоні Жовтого Клину, але ні історії, ні етнічного складу не наведено. Сама назва похідна від російського "арбуз" та не може бути Арбузівка - або це Гарбузівка (якщо є джерела), або Арбузовка.--Duppertip (обговорення) 12:35, 21 квітня 2025 (UTC)
- Тільки не Гарбузівка, а Кавунівка. Бо рос. арбуз -- це наше "кавун". Здається, нема правила, яке б зобов'язувало перекладати геоназви, в яких український і російський варіанти відповідної загальної назви мають різні корені. Тож залишається лише "Арбузівка" (з українізацією суфікса) або "Арбузовка" (збереження оригінальної назви).--Unikalinho (обговорення) 14:30, 22 квітня 2025 (UTC)
- Враховуючи історію миколаївської Арбузівки, це зазвичай "Гарбузівка" може стати "Арбузовка" через перетворення. Росіяни не займалися перекладом назв. Duppertip (обговорення) 14:39, 22 квітня 2025 (UTC)
- Про яку миколаївську Арбузівку Ви говорите? У вікі нема такої статті--Unikalinho (обговорення) 14:42, 22 квітня 2025 (UTC)
- Мав на увазі Арбузинка, перепрошую. Однокореневий приклад. Duppertip (обговорення) 14:50, 22 квітня 2025 (UTC)
- Дивіться, там сказано, що "до 1812 року Гарбузинка". А в ті давні часи "арбуз" і справді називали "гарбузом", з тої ж серії, що "Анна - Ганна", чи навіть форма Гандрій (нормативне Андрій) зустрічалася (ось, наприклад), і ще див. отут. Тобто оця "гефікація", вона була в ті давні часи популярною. Але потім вона зникла. Я до того, що "арбуз - гарбуз" -- це пояснюється лише оцією гефікацією, яка зараз неактуальна. А не нормативним перекладом. Тому варіант "Гарбузівка" можливий лише за наявності одностайних АД на цю назву саме обговорюваного російського села. Інакше -- без "г", бо воно не має ніяких лінгвістичних підстав--Unikalinho (обговорення) 15:07, 22 квітня 2025 (UTC)
- Я взагалі вважаю що це "Арбузовка" якщо немає джерел на інше. І мене бентежить те що частина населених пунктів росії перекладена/україніфікована (без джерел, було б джерело то це не проблема), а частина ні та є Арбузовками. Duppertip (обговорення) 15:47, 22 квітня 2025 (UTC)
- Дивіться, там сказано, що "до 1812 року Гарбузинка". А в ті давні часи "арбуз" і справді називали "гарбузом", з тої ж серії, що "Анна - Ганна", чи навіть форма Гандрій (нормативне Андрій) зустрічалася (ось, наприклад), і ще див. отут. Тобто оця "гефікація", вона була в ті давні часи популярною. Але потім вона зникла. Я до того, що "арбуз - гарбуз" -- це пояснюється лише оцією гефікацією, яка зараз неактуальна. А не нормативним перекладом. Тому варіант "Гарбузівка" можливий лише за наявності одностайних АД на цю назву саме обговорюваного російського села. Інакше -- без "г", бо воно не має ніяких лінгвістичних підстав--Unikalinho (обговорення) 15:07, 22 квітня 2025 (UTC)
- Мав на увазі Арбузинка, перепрошую. Однокореневий приклад. Duppertip (обговорення) 14:50, 22 квітня 2025 (UTC)
- Про яку миколаївську Арбузівку Ви говорите? У вікі нема такої статті--Unikalinho (обговорення) 14:42, 22 квітня 2025 (UTC)
- Враховуючи історію миколаївської Арбузівки, це зазвичай "Гарбузівка" може стати "Арбузовка" через перетворення. Росіяни не займалися перекладом назв. Duppertip (обговорення) 14:39, 22 квітня 2025 (UTC)
--Snchs (обговорення) 17:14, 10 квітня 2025 (UTC)
- правильне і'мя --Snchs (обговорення) 17:18, 10 квітня 2025 (UTC)
- правильний переклад імені і виправлення орфографічних помилок --Snchs (обговорення) 17:24, 10 квітня 2025 (UTC)
- https://www.chiharu-shiota.com/ офіційний сайт художниці --Snchs (обговорення) 17:27, 10 квітня 2025 (UTC)
- правильний переклад імені і виправлення орфографічних помилок --Snchs (обговорення) 17:24, 10 квітня 2025 (UTC)
- Велика літера однозначно треба, але я не певен, яка саме: Ш, або С, як у «Хонсю» й «Сікоку». --Рассилон 17:29, 10 квітня 2025 (UTC)
- Якщо писати як Хонсю та Сікоку, то її звати «Тіхару Сіота», або, ще точніше, за ВП:ІС-Я/О, «Сіота Тіхару», бо прізвище має йти першим. Але жодне з джерел онлайн її так не називає (зокрема див. вказані в статті 1, 2). --MonAx (обговорення) 16:23, 12 квітня 2025 (UTC)
- оригінал 塩田 千春 = Сіота Тіхару, використовувать латино-англійське посередництво Shiota Chiharu і переставлять прізвище-ім'я на європейський манер то вже "зламаний телефон"... Друк (обговорення) 06:40, 14 квітня 2025 (UTC)
- Українські джерела називають її Чіхару Шіота, тож таке написання слід застосувати, оскільки ВП:В має перевагу над ВП:Я. За ВП:ІС/П вона буде Шіота Чіхару, однак можна й залишити вестернізоване написання з шаблоном {{Вестернізоване східноазійське ім'я}}. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:05, 21 квітня 2025 (UTC)
За. Фактично треба закріпити перейменування підсумком. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:41, 30 квітня 2025 (UTC)
Стилістичні міркування: книга — це велика або важлива книжка.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:51, 2 квітня 2025 (UTC)
За бо книга це серйозний різновид книжки, як то Тора, Біблія, Коран, Кобзар - це книга, а Пригоди Буратіно, чи Три Мушкетери - це книжка... — Друк (обговорення) 20:47, 2 квітня 2025 (UTC)
Проти в ЕСУ й ВУЕ — Книга --TR101 (обговорення) 20:52, 2 квітня 2025 (UTC)
- А Великий тлумачний словник подає "Книжка" як "Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно понад 5) друкованих або рукописних аркушів", а "Книга" як "Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.).". Тобто, просто кажучи, "Книжка" стилістично нейтральне, а "Книга" стилістично забарвлене. Це щось типу як "Річка" і "Ріка". Тому я
За перейменування--Unikalinho (обговорення) 23:28, 2 квітня 2025 (UTC)
- Абсолютно той самий випадок. Ріка → річка, курта → куртка (курта вже взагалі вийшло з ужитку). У слобожанській говірці також виключно табуретка — не табурет. -ка доволі часто в українській мові втрачає зменшувальну функцію.--Юе-Артеміш (обговорення) 05:53, 3 квітня 2025 (UTC)
- Або "майдан - майданчик"--Unikalinho (обговорення) 13:50, 3 квітня 2025 (UTC)
- Я б ще додав редис - редиска (наприклад, полтавською говіркою виключно редиска). --Словолюб (обговорення) 10:54, 10 травня 2025 (UTC)
- Абсолютно той самий випадок. Ріка → річка, курта → куртка (курта вже взагалі вийшло з ужитку). У слобожанській говірці також виключно табуретка — не табурет. -ка доволі часто в українській мові втрачає зменшувальну функцію.--Юе-Артеміш (обговорення) 05:53, 3 квітня 2025 (UTC)
- А Великий тлумачний словник подає "Книжка" як "Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно понад 5) друкованих або рукописних аркушів", а "Книга" як "Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.).". Тобто, просто кажучи, "Книжка" стилістично нейтральне, а "Книга" стилістично забарвлене. Це щось типу як "Річка" і "Ріка". Тому я
- Чи не буде це вимагати розділення статті на 2 окремих поняття? Duppertip (обговорення) 16:31, 5 квітня 2025 (UTC)
За --Словолюб (обговорення) 11:03, 10 травня 2025 (UTC)
в українській мові немає слов «пердеж» це калька з російської.
Альтернатива: підпалювання газів, але не є однозначним, гугл знаходить мені інформацію про свічки.
--「Shiro D. Neko」✉ 07:47, 25 лютого 2025 (UTC)
- Думаю, що краще назвати «пірофлатуленція», бо судячи з перенаправлення Флатуленція і категорії Категорія:Флатуленція, науково сам процес випуску газів називається Флатуленція. --Repakr (обговорення) 08:11, 25 лютого 2025 (UTC)
- Швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:44, 25 лютого 2025 (UTC)
Проти
За Словник Грінченка за 1924 рік надає слово саме "пердіж". Власне, я не бачу підстав для перейменування оскільки інші запропоновані варіанти просто не вживаються взагалі. Єдине що - виправити назву до "Підпал пердіжу" бо це ніби правильна форма відмінювання слова "пердіж". Якщо будуть інші варіанти то можна їх розглянути, але наразі я не бачу підстав для перейменування. Duppertip (обговорення) 12:54, 7 березня 2025 (UTC)
- це сленгове слово, і словник 1924 року… --「Shiro D. Neko」✉ 13:22, 7 березня 2025 (UTC)
- Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)
- Там усе правильно! Це слово відмінюється пердіж-пердежу так само, як грабіж-грабежу. --Словолюб (обговорення) 05:31, 3 травня 2025 (UTC)
- Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)
Проти Не думаю, що запропонована назва хоч комусь буде зрозуміла. Краще щось типу "підпалення травних газів", "підпалення кишкових газів" абощо. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:36, 3 квітня 2025 (UTC)
перейменована 2023 року, альтернатива на Twitter, через надмірну популярність [6], перейменована з латиниці у 2022 без обговорення потреба в цьому та ВП:ЛАТ--「Shiro D. Neko」✉ 10:30, 9 лютого 2025 (UTC)
За офіційну назву... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 11:56, 9 лютого 2025 (UTC)
За. Очевидно, що вже ця офіційна назва усталена. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:15, 9 лютого 2025 (UTC)
За Головне уточнити що це "ікс" в статті, а не "ха". А так дійсно час змінити. Duppertip (обговорення) 15:49, 9 лютого 2025 (UTC)
За (зі збереженням перенаправлення), оскільки нова назва є офіційною та вже стала вживаною й без покликання на стару назву. Окрім того, ця мережа тепер часто асоціюється з її власником і змінами в ній, що також заохочує до вживання нової назви для підкреслення цього факту. Той факт, що англомовну статтю ще не перейменували, дещо насторожує. Хоча основний аргумент там, що мають бути окремі статті, виглядає для україномовного розділу малозастосовним. Спеціально посилатися на стару мережу, якою вона була раніше, зараз мало кому потрібно. Потрібно орієнтуватися на вжиток в українській мові, а це в україномовному просторі — переважно засоби масової інформації, які вже адаптувалися до нової назви. Стару назву мережа ніде не використовує. --Роман Рябенко (обговорення) 10:52, 10 лютого 2025 (UTC)
Утримуюсь Я думаю, що тут має бути виняток з ВП:ЛАТ, адже ЛАТ писалося за старого правопису, у новому ж твіттер, фейсбук, гугл, вікіпедія подані як приклади (Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родового слова пишемо з малої букви (твíттер, гугл)…). Тож, якщо не перейменовуємо, то назвати твіттер, якщо перейменовуємо, тоді ікс (соціальна мережа).--Анатолій (обг.) 20:34, 15 лютого 2025 (UTC)
- до чого тут пункт про велику та маленьку літера? Якщо Ви не помітили, то у правописі всі назви українські, тож це не тема цього обговорення. Ну й крім того, яка ще маленька літера, ми терміни пишемо з великої як Автомобіль тощо. --「Shiro D. Neko」✉ 20:45, 15 лютого 2025 (UTC)
Утримуюсь. Твіттер усталився, навіть в правопис потрапив. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:31, 30 квітня 2025 (UTC)
Німецькі S-Bahn'и у нас названі міськими електричками, але в австрійських і швейцарських збережена оригінальна назва. Пропоную уніфікувати.--Анатолій (обг.) 10:58, 1 лютого 2025 (UTC)
- чому в нас названо розмовним терміном? --「Shiro D. Neko」✉ 11:00, 1 лютого 2025 (UTC)
Утримуюсь. Я не дуже добре знаюсь на транспорті та його особливостях в Австрії та Німеччині, однак хотілось би розуміти кілька моментів. По-перше, як я бачу, вона не лише міська (як у Києві), але й приміська. По-друге, чи точно "електричка" тут буде грати на користь точності та впізнаваності, коли термін S-Bahn широко відомий і має свою статтю? -- RajatonRakkaus ⇅ 11:43, 1 лютого 2025 (UTC)
- Тоді доведеться Лондонське метро називати Underground, а у Нью-Йорку Subway. --Sunnyabets (обговорення) 12:37, 1 лютого 2025 (UTC)
- Якби існував окремий різновид метро, що він присутній у Лондоні чи Нью-Йорку, то можливо. Тут ідеться про те, що існує окремий широко відомий термін S-Bahn, про який навіть є стаття 24 мовами. Я не стверджую, що має бути саме S-Bahn, я лише маю сумніви в тому, що конкретно така назва буде впізнавана. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:56, 2 лютого 2025 (UTC)
- А чим S-Bahn більш відомий ніж U-Bahn? --Sunnyabets (обговорення) 21:04, 2 лютого 2025 (UTC)
- Чим S-Bahn такий особливий? Практика використовування мереж залізниць для міських потреб існує у багатьох містах світу. --Sunnyabets (обговорення) 21:04, 2 лютого 2025 (UTC)
- S-Bahn, як і паризький RER до речі що не є "Паризькою міською електричкою", є системою зі своїми особливостями, брендом та по факту є різними підрозділами національних залізниць. Де частина сервісів включена, а частина ні. Або як у кількох випадках, це не міська залізниця, а регіональна що має назву S-Bahn (є і таке). Це клас організації залізниці що поширений у Німеччині, Австрії та Швейцарії (там ще є свій RER місцевий). Вони не їздять виключно містом або виключно приміським сполученням, що вже є протиріччям для типової класифікації на міську/приміську електричку. З U-Bahn все нормально, воно відоме, але це чітко метро і всі його так називають з однозначною відповідністю, там просто немає питань. З S-Bahn є питання через те що "міська електричка" не є терміном що чітко означений ні легально, ні у Вікіпедії, та й статей про цей термін мало (як і питання про відношення приміського сполучення до "міської" електрички). Власне, у нас всі статті про інші такі системи використовують оригінальні назви цих компаній або систем (через бренд). S-tog у нас не є Копенгагезькою міською електричкою наприклад. Duppertip (обговорення) 09:56, 3 лютого 2025 (UTC)
- Ви все правильно кажете, але S-Bahn та U-Bahn, абсолютно рівноцінні поняття і абсолютно інтегровані мережі. Виглядає нерозумним відділяти одне від іншого. --Sunnyabets (обговорення) 22:39, 3 лютого 2025 (UTC)
- Для U-Bahn є чіткий відповідник - метро, котрий не зважаючи на організаційні різниці по суті однаковий. Навіть у Токіо, де тунелі метро можуть використовувати інші потяги. Для залізниць немає чітких відповідників чи уніфікованої назви, стаття Міська електричка взагалі мала б бути видалена (втім, у контексті теми, варто обговорити її спочатку, бо у Києві вона була ж офіційно), а по закону майже нічого про міські електрички немає. Навіть у російській вікіпедії, де стаття значно більша, насправді немає посилань на означення терміну - це чистий ОД. В Україні єдиний відповідник цьому - це City Express, що також точно не S-Bahn. Власне, майже всі вікі вживають назву S-Bahn, а ті що не вживають мають схожу на нашу проблему (наприклад Rýchlodráha у словенській, де термін ще більш суперечливий та включає трамвайні лінії, а у шведській вікі використовують і S-Bahn, і просто називають це по суті приміськими електричками). У поточному стані не можна називати статті міськими залізницями/електричками. Duppertip (обговорення) 09:12, 4 лютого 2025 (UTC)
- Для U-Bahn є чіткий відповідник - метро, котрий не зважаючи на організаційні різниці по суті однаковий. Навіть у Токіо, де тунелі метро можуть використовувати інші потяги. Для залізниць немає чітких відповідників чи уніфікованої назви, стаття Міська електричка взагалі мала б бути видалена (втім, у контексті теми, варто обговорити її спочатку, бо у Києві вона була ж офіційно), а по закону майже нічого про міські електрички немає. Навіть у російській вікіпедії, де стаття значно більша, насправді немає посилань на означення терміну - це чистий ОД. В Україні єдиний відповідник цьому - це City Express, що також точно не S-Bahn. Власне, майже всі вікі вживають назву S-Bahn, а ті що не вживають мають схожу на нашу проблему (наприклад Rýchlodráha у словенській, де термін ще більш суперечливий та включає трамвайні лінії, а у шведській вікі використовують і S-Bahn, і просто називають це по суті приміськими електричками). У поточному стані не можна називати статті міськими залізницями/електричками. Duppertip (обговорення) 09:12, 4 лютого 2025 (UTC)
- Ви все правильно кажете, але S-Bahn та U-Bahn, абсолютно рівноцінні поняття і абсолютно інтегровані мережі. Виглядає нерозумним відділяти одне від іншого. --Sunnyabets (обговорення) 22:39, 3 лютого 2025 (UTC)
- S-Bahn, як і паризький RER до речі що не є "Паризькою міською електричкою", є системою зі своїми особливостями, брендом та по факту є різними підрозділами національних залізниць. Де частина сервісів включена, а частина ні. Або як у кількох випадках, це не міська залізниця, а регіональна що має назву S-Bahn (є і таке). Це клас організації залізниці що поширений у Німеччині, Австрії та Швейцарії (там ще є свій RER місцевий). Вони не їздять виключно містом або виключно приміським сполученням, що вже є протиріччям для типової класифікації на міську/приміську електричку. З U-Bahn все нормально, воно відоме, але це чітко метро і всі його так називають з однозначною відповідністю, там просто немає питань. З S-Bahn є питання через те що "міська електричка" не є терміном що чітко означений ні легально, ні у Вікіпедії, та й статей про цей термін мало (як і питання про відношення приміського сполучення до "міської" електрички). Власне, у нас всі статті про інші такі системи використовують оригінальні назви цих компаній або систем (через бренд). S-tog у нас не є Копенгагезькою міською електричкою наприклад. Duppertip (обговорення) 09:56, 3 лютого 2025 (UTC)
- Якби існував окремий різновид метро, що він присутній у Лондоні чи Нью-Йорку, то можливо. Тут ідеться про те, що існує окремий широко відомий термін S-Bahn, про який навіть є стаття 24 мовами. Я не стверджую, що має бути саме S-Bahn, я лише маю сумніви в тому, що конкретно така назва буде впізнавана. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:56, 2 лютого 2025 (UTC)
- Тоді доведеться Лондонське метро називати Underground, а у Нью-Йорку Subway. --Sunnyabets (обговорення) 12:37, 1 лютого 2025 (UTC)