Вікул Микола Павлович
| Микола Вікул | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 3 січня 1888 Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 4 травня 1935 (47 років) Прага, Чехословаччина |
| Поховання | Ольшанський цвинтар |
| Alma Mater | Подільська духовна семінарія |
| Псевдо | «Райгородський» |
| Військова служба | |
Мико́ла Па́влович Віку́л (псевдо: «Райгородський»; 3 січня 1888, Тбілісі — 14 травня 1935, Прага) — український хімік, громадський діяч, учасник 1-го Конгресу ОУН.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався у духовному училищі та семінарії Кам'янця-Подільського, а згодом у Київському комерційному інституті (1908). Продовжив навчання на природничому відділі Варшавського університету (неорганічна хімія)(1909-13), де був активним членом Української громади.
Працює лаборантом у технічній школі Кам'янця-Подільського (1913-17), вчителем математики у місцевій вчительській семінарії (1918), а у 1919—1920 роках — старшим асистентом кафедри неорганічної хімії в Кам'янець-Подільському державному українському університеті: прийнято на посаду 1 серпня 1919 року, у грудні 1920 року поїхав лікуватися за кордон [1].
На еміграції очолює департамент в міністерстві віровизнань УНР (1920), працює доцентом (1922) і професор (1928) на кафедрі неорганічної хімії в Українській господарській академії в Подєбрадах.
Автор підручників, а також низки наукових розвідок, опублікаваних переважно в німецьких журналах.
Учасник першого Конгресу українських націоналістів 28 січня — 3 лютого 1929 року у Відні [2].
Укладач «Російсько-українського словничка термінів фізики і хімії» (Гадяч, 1918).
Родина[ред. | ред. код]
Батько — православний священик та краєзнавець Павло Вікул. Брат — демограф Іван Вікул. Донька — балерина Оксана Вікул[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 398.
- ↑ Мірчук Петро. Нарис історії ОУН. — Т. 1. [Архівовано 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Вікул Микола Павлович. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Антонович М. Проф. д-р Микола Вікул 1888—1935. Його життя й ідеологічна діяльність [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.] // Розбудова Держави. — 1955. — ч. 1(16).
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 1. — С. 280.
- Мацько В. П. Віку́л Микола Павлович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Мацько В. Світочі подільської культури // Кам'янеччина в контексті історії Поділля. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1997. — С. 120—121.