Вулиця Лафіт
Вулиця Лафіт.svg){kind=small} Франція | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Париж IX округ Парижа Quartier de la Chaussée-d'Antind Faubourg-Montmartred |
| Назва на честь | Жак Лаффіт |
| Дата початку забудови | 1771 |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 491 м[1] |
| Координати | 48°52′25″ пн. ш. 2°20′16″ сх. д. / 48.87386111113877263° пн. ш. 2.3379638889166778° сх. д.Координати: 48°52′25″ пн. ш. 2°20′16″ сх. д. / 48.87386111113877263° пн. ш. 2.3379638889166778° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑7444 ·R (Париж, IX округ Парижа, Quartier de la Chaussée-d'Antin, Faubourg-Montmartre) |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Лафіт у Вікісховищі | |
Вулиця Лафіт (фр. Rue Laffitte) — вулиця у IX окрузі Парижа, розташована поруч зі станціями метро Рішельє — Друо і Нотр-Дам-де-Лорет.
Її було засновано у 1771 році між бульваром Італійців і вулицею де-Прованс. Перша назва — Вулиця д'Артуа, на честь графа д'Артуа, брата короля Людовика XVI, пізніше короля Франції Карла X. Але у 1792 році, під час Великої французької революції, принц емігрував за межі Франції, і вулицю було перейменовано на Вулицю Церутті[2]. Джузеппе Церутті — італійський письменник, що жив в особняку на розі з бульваром Італійців. Він був колишнім єзуїтом, згодом став республіканцем і був обраний до Національної асамблеї Франції. Церутті написав панегірик Мірабо. У 1830 році вулицю знову перейменовано на честь Жака Лафіта, фінансиста і політика, участника Липневої революції, прем'єр-міністра Франції у 1830-31 роках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/5165.nom.htm
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)