Вулиця Академіка Кучера
| Вулиця Академіка Романа Кучера Львів | |
|---|---|
.jpg) Житловий будинок (вул. Кучера, 8) | |
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Роман Кучер |
| Колишні назви | |
| Яховича, Новикова, 16 квітня | |
| польського періоду (польською) | Jachowicza |
| радянського періоду (українською) | Яховича, Новикова, 16 квітня |
| радянського періоду (російською) | Яховича, Новикова, 16 апреля |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 265 м. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 4—6, 5а, 8, 10, 12, 13, 15—20, 22, 24, 26[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 6, 13, 15[3] |
| Пам'ятники | меморіальна таблиця Ользі Басараб |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Академіка Романа Кучера — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Шолом-Алейхема та Клепарівську, утворюючи перехрестя з вулицею Леонтовича.
Назва[ред. | ред. код]
Від 1898 року вулиця мала назву Яховича, на честь польського поета-байкаря Станіслава Яховича, від липня 1944 до 1950 року — вулиця Новикова, на честь російського письменника та видавця Миколи Новикова, у 1950—1993 роках — 16 Квітня, на згадку про день розстрілу польської поліцією похоронної процесії безробітного Владислава Козака 16 квітня 1936 року[5]. Сучасна назва — вулиця Академіка Романа Кучера, на пошану українського хіміка, академіка АН УРСР, львів'янина Романа Кучера[6].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Академіка Романа Кучера переважають класицизм та віденська сецесія[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
Будинки[ред. | ред. код]
№ 3, 5 — двоповерхові колишні казарми поліції та міського комісаріату поліції № 3, споруджені у 1890-х роках. У міжвоєнний період та під час німецької і радянської окупації тут містилася в'язниця. На фасаді будинку у 1999 році встановлено бронзову меморіальну таблицю (автори — скульптор Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик), яка сповіщає, що в цьому будинку в камері № 7 польської в'язниці 12 лютого 1924 року поліція закатувала Ольгу Басараб, активну учасницю Січового Стрілецтва та Української військової організації. Крім того тут від повоєнних часів містився 1-й районний відділ міліції[7], нині — Шевченківський відділ поліції ГУНП України у Львівській області.
№ 4 — триповерховий житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1608-м[3].
№ 6 — триповерховий житловий будинок. Тут містилася панчішна фабрика Шайндля та торгівля хмелем Зиґмунта Раппапорта, за радянських часів — опорний пункт правопорядку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2131-м[3].
№ 8 — триповерховий житловий будинок. У міжвоєнний період в будинку містилася пекарня Раґлера. Тут містився відділ житлового господарства ЛКП «Добробут-401».
N° 10 -двоповерховий житловий будинок,де у міжвоєнний період знаходилась конюшня.Сучасний будинок-без сучасних вигод. N° 12 -двоповерховий житловий будинок,без сучасних вигод.[джерело?]
№ 13 — чотириповерховий житловий будинок (колишня адреса — вул. Яховича, 11а). У міжвоєнний період в будинку містилася лабораторія для проведення медичних експертиз[8], якою завідували лікарі-бактеріологи доктори медицини Іда Бегляйтер та Вільгельм Штюц[9]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 925-м[3].
№ 15 — чотириповерховий житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 926-м[3].
№ 24 — триповерховий житловий будинок. До 2013 року в будинку мешкав український науковець, історик, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідний центр історії національно-визвольних змагань України Ярослав Лялька.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ а б в г д е Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 424.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 403.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 424.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 139.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 20.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 30.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 5. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кучера вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 424. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львів: Туристичний путівник. — Видання перше // Бірюльов Ю. О. та ін. — Львів: Центр Європи, 1999. — С. 249.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 33, 82, 87, 96, 106. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 403, 404. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów: wydawca Zdzisław Jaśkiewicz; Juliusz Brunelik, 1939. — 146 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Академіка Романа Кучера. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- Частину вулиці Академіка Кучера на рік закриють для транспорту. varianty.lviv.ua. Варіанти. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- Ілько Лемко Кучера, Шолом-Алейхема, Джерельна, Під Дубом, Цехова, Газова // Львівська газета. — № 40 (348). — 2008. — 21 березня.
| ||||||||
| |||||||||||||