Вулиця Івана Крамського

Вулиця Івана Крамського
Київ
Будинок № 10 (пам'ятка історії) по вулиці Івана Крамського
Будинок № 10 (пам'ятка історії) по вулиці Івана Крамського
Будинок № 10 (пам'ятка історії) по вулиці Івана Крамського
Місцевість Святошин
Район Святошинський
Назва на честь І. М. Крамського
Колишні назви
Георгіївська, 2-га Просіка
Загальні відомості
Протяжність 760 м
Координати початку 50°27′22″ пн. ш. 30°22′19″ сх. д. / 50.456306° пн. ш. 30.372028° сх. д. / 50.456306; 30.372028Координати: 50°27′22″ пн. ш. 30°22′19″ сх. д. / 50.456306° пн. ш. 30.372028° сх. д. / 50.456306; 30.372028
Координати кінця 50°26′58″ пн. ш. 30°22′22″ сх. д. / 50.449472° пн. ш. 30.373000° сх. д. / 50.449472; 30.373000
поштові індекси 03115
Транспорт
Найближчі станції метро  «Святошин»,
 «Житомирська»
Тролейбуси Тр 7, 7к (по Берестейському просп.)
Найближчі залізничні станції Святошин
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Каплиця Сорока Севастійських мучеників УПЦ (МП)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10792
У проєкті OpenStreetMap r1593241
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Івана Крамського у Вікісховищі

Ву́лиця Іва́на Крамсько́го — вулиця у Святошинському районі міста Києва, місцевість Святошин. Пролягає від Берестейського проспекту до тупика.

Прилучаються вулиці Львівська, Верховинна, Михайла Котельникова і Відпочинку.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла наприкінці XIX — на початку XX століття на території Святошинських дач під назвою Георгіївська[1], паралельна назва 2-га Просіка. Сучасна назва на честь російського художника Івана Крамського — з 1965 року[2]. Інший відтинок 2-ї Просіки між Берестейським проспектом і вулицею Ореста Васкула в 1958 році було приєднано до теперішньої вулиці Гетьмана Кирила Розумовського[3].

Культові споруди[ред. | ред. код]

На території інфекційної лікарні № 5 (буд. № 21) розташована лікарняна церква Сорока Севастійських мучеників (Українська православна церква (Московський патріархат), благочиніє західного округу Київської митрополії). Спершу храм був розташований у переобладнаному приміщенні на першому поверсі лікарні. Перша служба відбулася в березні, а перша літургія — у грудні 1999 року. У 2004 році були збудовані дерев'яний типовий храм та дерев'яна каплиця Святителя Миколая. Влітку 2005 року поруч зведено також каплицю великомученика Пантелеймона.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дачник, 1909.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 липня 1965 року № 1270 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 410. Арк. 186–191. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]
  3. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]