Вузликове письмо

Одне з кіпу

Вузликове письмо — різновид писемності, яка використовувала як носій інформації нитки (шнури), а для її кодування — вузли, а також колір ниток.

Застосування мотузки з вузлами в різних народів[ред. | ред. код]

Анди[ред. | ред. код]

Кіпу (кеч. khipukhipu -> ісп.— «вузел», «зав'язувати вузли», «рахунок»; айм. chinochino — чино[1]) — стародавня мнемонічна і рахункова система (у зв'язці з рахунковим пристроєм юпаною) інків і їх попередників в Андах, своєрідна писемність: являє собою складні мотузкові сплетіння та вузлики, виготовлені з вовни південноамериканських верблюдових (альпаки та лами) або з бавовни. У кіпу може бути від декількох звисаючих ниток до 2000. Вона використовувалася для передачі повідомлень посильними часкі по спеціально прокладених імперських дорогах, а також в самих різних аспектах суспільного життя (як календар, топографічна система, для фіксації податків і законів тощо).Один з іспанських хроністів (Хосе де Акоста) писав, що «вся імперія інків управлялася за допомогою кіпу»[2] і ніхто не міг уникнути тих, хто проводив підрахунки за допомогою вузлів[3].

Давній Китай[ред. | ред. код]

Використання зав'язаних вузлами шнурів, як засобу ведення записів, описано в деяких китайських текстах.

  • У давньому Китаї вони використовувалися, щоб здійснювати управління. Пізніше, китайці замінювали їх письмовими знаками і числами[4].
  • У поезії Дао де цзін (« Книга шляху і благодаті») — філософ Лао Цзи в чжані LXXX закликає повернутися до звичаїв давнини, коли ще використовувалися мотузки і вузли[5].
  • За часів Жан Ченя, Сюань Юаня, Фу Сі та Шень-нуна, люди зав'язували вузли, щоб спілкуватися між собою. Для позначення важливої справи, використовувалася мотузка для зав'язування великого вузла; для позначення незначної справи, зав'язувався невеликий вузол. Число вузлів відповідало числу справ, з якими будуть мати справу[6].

Давній Вавилон[ред. | ред. код]

Згідно Фурлані, мотузки з вузлами в релігії Стародавнього Вавилону служили для магічних обрядів, щоб позбавити сил якусь кінцівку або паралізувати дію злих сил, зупинити хворобу, коли розв'язання вузла означало знищення чар[7].

Ізраїль[ред. | ред. код]

У традиційного єврейського молитовного покривала таліт є вузли в 7-8-11-13 кучерявих кінцівок, з приводу яких висувалися всілякі здогади, щоб закодувати гематріческую інформацію, що стосується єврейського імені Бога або 613 заповідей юдаїзму.

Індіанці Північної Америки[ред. | ред. код]

У північноамериканських індіанців вампум служив для різних цілей. Вампуми являють собою нанизані на шнури циліндричні намистини з раковин виду Busycotypus canaliculatus. Ці пояси у алгонкінів і особливо у ірокезів  мали ряд особливих функцій: вони були окрасою одягу, служили валютною одиницею, а головне — з їх допомогою передавалися різні важливі повідомлення. Такі вампуми у ірокезьких племен зазвичай доставляли особливі гінці — вампумоносці. Розвиток вампумових записів, цілком ймовірно, привело б до створення у північноамериканських індіанців письма.

Мезоамерика і Південна Америка[ред. | ред. код]

Історик Норденскйольд вказував, що мотузки з вузлами були також в індіанців Колумбії і Панами, в Центральній Америці та Мексиці (як у центральній частині, так і на півночі), в Амазонії і навіть в Полінезії[8]. Баудін стверджував, що кіпу було в Попайяні, у карибов Оріноко, у племен північноамериканських індіанців, у мексиканців до появи кодексів і у жителів Маркізьких островів[9]. Історик падре Хосе Гевара згадує також про те, що індіанці тупа-гуарані розповідали про свої традиції за допомогою кіпу, а падре Лосано, що воно було у діагітів з Андальгала і вони його використовували в 1611 році[10]. Жак Перре повідомляв про застосування в релігійній церемонії предмета ундукуру («чотки, що допомагають запам'ятовати», що позначали порядок і фази виконання ритуальних танців), схожих на кіпу у Французькій Гвіані у племені, нащадків народності тупи-гуарани, яка мешкала в районі Амазонки, які переселилися до Гвіани[11].

Інші території і народи[ред. | ред. код]

Мотузки з вузликами зустрічалися і інших землях у різних народів: на островах Рюкю, Каролінських островах, Гаваях, в деяких гірських районах Каліфорнії, в Західній Африці, у монголів, а також у Європі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Juan M. Ossio. Los Indios del Perú. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2015.
  2. Милослав Стингл. Государство инков. Слава и смерть «сыновей Солнца». — М.: Прогресс, 1986, стр. 188
  3. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.100
  4. BASTIAN, A. Die Kulturländer des alten Amerika. Berlín, 1878-89, tomo II
  5. ОСНОВЫ ДАО и ДЭ или КАНОН ВЫЯВЛЕНИЯ ИЗНАЧАЛЬНОГО. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2015.
  6. Origins and evolution of Chinese writing systems and preliminary counting relationships. Accounting History, Nov 2004 by Lu, Wei, Aiken, Max. Архів оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 25 листопада 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  7. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.106
  8. NORDENSKIÖLD, Erland. Origen de las civilizaciones indígenas en la América del Sur. Buenos Aires, 1946. (Перше видання: Gotemburgo, 1931.)
  9. BAUDIN, Louis. L'Empire Socialiste des Inka. París, 1928
  10. Carlos Radicati di Primeglio, Gary Urton. Estudios sobre los quipus. Lima, UNMSM, 2006, p.97
  11. PERRET, Jacques. «Observations et documents sur les Indiens Emérillons de la Guyane Française». Journal de la Societé des Américanistes. Nouveile Serie. Tomo XXV. Fas, 1, París, 1933